Про дивні перипетії навколо одного резонансного судового процесу...
Про дивні перипетії навколо одного резонансного судового процесу.
Ярослав ГАВРИЛЮК
Рік тому серед білого дня у селі Селець Турійського району в своїй хаті було вбито престарілу Ольгу Юст, яка проживала сама (донька із сім’єю, рідний брат та сестра мешкають у Ковелі). Односельці її характеризували як доброзичливу та врівноважену, хорошу господиню, хоча в силу свого віку дещо й імпульсивну. Оперативно-слідча група з числа працівників міліції та прокуратури була приголомшена побаченим на місці трагедії. Вбивця завдав жінці не менш, як 14 (!!!) ударів скляною пляшкою та металевим совком по голові, бив так несамовито, що кров була навіть на стелі. Судово-медичний експерт Микола Бзюк на суді сказав, що подібних смертельних ушкоджень у своїй практиці ще не зустрічав, хоча за 8 років провів тисячі експертиз. Під час здійснення першочергових заходів по розкриттю цього злочину правоохоронці встановили, що першим, хто виявив Ольгу Юст у крові, був 65-річний місцевий житель Олександр Микитюк, який не раз навідувався до жінки допомогти по господарству, заробляючи собі «могорич». Микитюка міліція затримала наступного дня. Він був у стані алкогольного сп’яніння. У будинку, а також на його одязі — чоботах, штанах, куртці і шапці — експертиза виявила сліди крові. На досудовому слідстві Олександр Микитюк зізнався, що того чорного дня випив горілки з односельцем Миколою Богданом і, добряче сп’янівши, вирішив йти додому. Тоді якраз була обідня пора. Дорогою надумав зайти до Ольги Юст, бо помітив незачинену хвіртку на її подвір’ї. Господиня мила посуд на кухні. Можливо, він попросив у неї спиртного, бо між ними спалахнула сварка. Очевидно, жінка почала кричати і проганяти чоловіка за поріг, пхнула його, а він, спіткнувшись, упав на підлогу. Коли ж підводився, то схопив біля кухонної шафи скляну пляшку, зі злості вдарив нею хазяйку по голові. Ще бив її металевим совком по голові та обличчю, поки вона не втихомирилася. Уже потім в якийсь момент побачив, що в жінки розбита голова, вона хрипить. Саме тоді злякався, швидко залишив хату, пішовши до сусідки Євгенії Петровець сказати, що «Юстиха» вся у крові і помирає. Коли через два тижні міліція привезла Олександра Микитюка у село на відтворення обстановки та обставин події, той при свідках плакав і просив вибачення у доньки загиблої — Валентини Шворак. — Він щиро каявся у скоєному злочині, — згадує Валентина Антонівна. — На нього не було ніякого тиску. Казав, що не хотів убивати мою маму, ніби все трапилося через алкогольне сп’яніння. Добровільне визнання Микитюком своєї причетності до смерті Ольги Юст на відтворенні трагедії підтвердили свідки — жителі села, які були присутні в якості понятих та захисника. Те, що підозрюваний причетний до злочину, випливає й з акта амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, під час якої він добровільно розповів про конфлікт, що виник між ним та загиблою, про те, як завдавав останній удар. Із акта наркологічної експертизи видно, що Микитюк страждає хронічним алкоголізмом другого ступеня, потребує примусового протиалкогольного лікування, котре йому не протипоказане, однак на момент скоєння інкримінованих йому дій у стані патологічного алкогольного сп’яніння не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Усе перевернулося з ніг на голову, коли рідні підозрюваного найняли йому нового адвоката. Микитюк кардинально змінив покази, не визнає своєї вини, а замість колишньої щирості з’явилися серйозні «провали» у пам’яті. Плями крові на шапці пояснив тим, що напередодні він рубав півня у свого кума, хоча експертиза довела, що кров належить Ользі Юст. — Так сталося після того, як за справу взялася нова захисниця, — каже прокурор Турійського району Олександр Сліпчук. — Все це свідчить про те, що Микитюк хоче уникнути покарання за вчинення особливо тяжкого злочину. Але за зміну показів та надання неправдивих свідчень передбачена кримінальна відповідальність. Адвокат домоглася викликати до суду першої інстанції перекладача, роль якого не зрозумів навіть головуючий колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області, оскільки у протоколі допиту записано, що Микитюк розуміє українську мову, бо з 1961 року проживає в Україні (він народився у Росії), спілкувався нею із рідними та односельцями. Це було схоже на дешеву комедію, коли адвокат перекладала своє ж клопотання на російську мову, диктуючи вчительці зі школи, тоді як сам підсудний відповідав українською. «Скажіть, то вам потрібний перекладач?» — запитали підсудного вже в апеляційному суді, і всі почули ствердну відповідь: «Не потрібний. Навіщо він мені». Враховуючи зібрані факти досудовим та судовим слідством, обтяжуючі покарання обставини (вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння), прокурор просив суд визнати Олександра Микитюка винним в умисному вбивстві і засудити до 10 років позбавлення волі. Потерпіла Валентина Шворак підтримала державного обвинувача. Захист висловив іншу думку: у справі багато незрозумілого, свідків вбивства немає, нічого не з’ясовано, не доведений мотив злочину. Вивчивши матеріали справи і заслухавши сторони, голова Турійського районного суду Галина Хвіц, яка була головуючою на цьому процесі, призначила підсудному покарання у вигляді 8 років ув’язнення. У поданій апеляції адвокат розбила вирок у пух і прах. За її словами, покази свідків не можуть бути доказами вини підсудного, оскільки вони не були очевидцями події, протоколи міліція складала з порушенням норм Кримінально-процесуального кодексу, висновки експерта — непрямі докази, а добровільне зізнання Микитюка на досудовому слідстві — необгрунтоване та суперечливе. За словами захисту, підсудний винним себе в інкримінованому йому злочині на суді не визнав, а докази, які б достовірно стверджували його вину, як це передбачено частиною 1 статті 115 КК України, відсутні. Хоча у своїх показах як під час досудового слідства, так і на суді при першому адвокатові Микитюк фактично не заперечував, що був у будинку Юст, між ними стався конфлікт, і що він завдавав їй ударів пляшкою та совком. Тому прокурор і потерпіла Валентина Шворак заперечили апеляцію адвоката, яка просила скасувати вирок, закрити справу за недоведеністю участі Микитюка у вчиненому злочині та звільнити останнього з-під варти. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області ухвалила апеляцію задовольнити частково: вирок скасувати, а справу направити на новий розгляд в новому складі суду, запобіжний захід щодо підсудного залишити попередній — утримання під вартою. Потерпіла та родичі вбитої були просто приголомшені такою «розв’язкою». Роз’яснюючи свою ухвалу, головуючий судової колегії сказав, що судом першої інстанції допущено істотні порушення норм кримінально-процесуального законодавства: не сформульовано обвинувачення, за яким засуджено підсудного, крім того, за наявності суперечливих доказів, не аргументовано, чому у вироці покладено одні докази, а інші — відкинуті.
