21 березня минає сто днів від прийняття присяги народними депутатами України сьомого скликання. Про перші результати роботи в парламенті розповів народний депутат України Сергій Мартиняк (на фото)...
21 березня минає сто днів від прийняття присяги народними депутатами України сьомого скликання. Про перші результати роботи в парламенті розповів народний депутат України Сергій Мартиняк (на фото)...
Марія ІВАНОВА
—Сергію Васильовичу, як ви оцінюєте перші сто днів роботи парламенту? — Поки що її важко назвати продуктивною, однак певні позитивні зрушення є. Ухвалено заяву про інтеграційні наміри України, внесено зміни до регламенту Верховної Ради щодо персонального голосування. Більшість рішень стосуються політичних проблем та питань державного управління, а зареєстровані законопроекти ще опрацьовують в комітетах. Сподіваюся, що політичні баталії невдовзі вщухнуть і ми приступимо до розгляду економічних питань. — Розкажіть, будь ласка, про ваші напрацювання. — За перші місяці роботи ми з колегами–депутатами розробили та зареєстрували декілька законопроектів: «Про внесення змін до деяких законів України «Про забезпечення прав членів особистих селянських господарств на соціальний захист у разі настання безробіття», «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», щодо підтримки підприємств комунальної форми власності, які здійснюють перевезення пільгових категорій громадян, «Про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів». — У Верховній Раді зареєстровано міжфракційне об’єднання «Волинь». З якою метою пішли туди депутати різних політичних сил? — Міжфракційне об’єднання «Волинь», до якого увійшли сім народних депутатів–волинян, утворене задля лобіювання інтересів області. Воно не політичне, ми згуртувались, щоб ефективніше працювати над соціально–економічними проблемами нашого регіону. Кажуть, гуртом легше й батька бити — от і ми намагаємось об’єднати зусилля заради добрих справ. Нещодавно наша депутатська група брала участь у роботі обласної ради, опісля разом ми побували в сиротинці,вирішили допомогти завершити тут ремонт. Загалом, плануємо плідно працювати на благо краю. — Сергію Васильовичу, які завдання для себе ви як депутат вважаєте нагальними та найважливішими? — Я працюю в Комітеті з питань фінансів та банківської діяльності, є головою підкомітету з банківської діяльності. Тому першочергові завдання — розробка законів, які захистять споживачів фінансових послуг та будуть спрямовані на вирішення проблем, що існують на банківському ринку. Доопрацювань потребують документи, які регулюють діяльність банків та кредитних спілок, ломбардів. Наразі сьогодні Земельний банк існує лише на папері. А тому «запуск» його роботи буде одним із пріоритетних напрямків моєї законодавчої ініціативи та Комітету з банківської діяльності. Найголовніше, щоб Земельний банк виконував основну функцію — кредитування сільськогосподарського виробництва та розвиток земельних відносин. На мою думку, в першу чергу це повинно стосуватися не олігархічних сільгоспвиробників–монополістів, а фермерів та власників землі, які ведуть приватне господарство. Проблема законів, котрі регулюють банківську діяльність, — це відсутність інструментів для завчасного попередження банкрутств банків, що призводить до неповернення депозитів населення. За цим стоять долі людей, які важкою працею накопичували кошти. Для вкладників — це справжня трагедія: нервові зриви, хвороби, втрата віри у справедливість держави, розчарування. А тому одним із важливих завдань для мене та Комітету вважаю внесення змін до Закону «Про банки та банківську діяльність», які б унеможливили втрату коштів населення, що зберігаються в банках. Як обранець аграрного регіону, не можу лишатися осторонь проблем села. Тож планую працювати над законопроектами, які дали б поштовх до розвитку сільського господарства та сільських територій, допомогли б відродити українські села. Для цього потрібно внести зміни до законодавства, що регулює роботу органів місцевого самоврядування, аби сільські громади були самодостатніми, а не ходили з простягнутою рукою. Неприпустимо, що кошти вимиваються з сільських бюджетів, які майже всі є дотаційними. Нинішнє законодавство не стимулює сільські ради додатково шукати надходження коштів, щоб не лише покривати необхідні видатки, а й мати гроші на розвиток. Однак найважливішим своїм завданням вважаю зберегти довіру виборців та не допустити їхнього розчарування у своєму виборі. А це можна зробити лише конкретними справами. — Яким чином ви тримаєте контакт із жителями Волині? — Мій округ налічує п’ять районів: Горохівський, Локачинський, Луцький, Рожищенський та Турійський. Територія немала, то ж для налагодження оперативної та ефективної співпраці вирішив відмовитися від традиційного відкриття громадських приймалень у районних центрах, адже це не надто зручно для людей. По–перше, виборцям довелося б щоразу добиратися туди, витрачаючи при цьому гроші, щоб поспілкуватися з депутатом чи його помічником. По–друге, відкриття громадських приймалень доволі затратне для місцевих бюджетів, оскільки саме районна влада має забезпечити приміщенням. Я категорично проти того, щоб приймальні депутатів утримувались за бюджетні кошти. Тому ми запровадили нову форму роботи — інститут представників народного депутата, або так звані мобільні громадські приймальні. Такий представник на громадських засадах працює у кожній сільській раді. Основні його функції — прийом громадян та оперативна передача інформації від виборців до народного депутата і навпаки. На нашу думку, це дозволить тримати зв’язок із виборцями постійно, не обмежуючись прийомними днями. Важливо й те, що представники діють на громадських засадах. Це є свідченням того, що ці люди активні та дієві, вміють і можуть організувати роботу з односельчанами та хочуть працювати на розвиток своєї території, на благо людей. Окрім того, майже у всіх селах, сільських радах, ФАПах або інших громадських місцях ми розмістили стенди, де є інформація про мою депутатську діяльність та скринька, в якій виборці можуть лишити повідомлення для мене. За посередництвом представників планую радитись із людьми, якщо потрібно ухвалити важливе рішення. Це нова форма роботи, однак, сподіваюсь, вона буде ефективною. — Чи вдалося вам після виборів побувати на окрузі та зустрітися з виборцями? — Так, і не один раз. В округ намагаюся навідуватися щоразу, коли є перерва між засіданнями парламенту. В лютому в кожному районі відбулись організаційні зустрічі з нашими представниками. Також я брав участь у сходах селян у Торчині, зустрічався з активом у Рожищі та Горохові, де обговорювали проблеми територій. Це теж одне з надважливих завдань, котрі я ставлю перед собою, — активізувати та згуртувати громади для вирішення місцевих проблем. Також провів декілька робочих зустрічей у районах із сільськими головами. — Розумію, що зарано говорити про якісь значні досягнення, однак що вдалося виконати із обіцяного перед виборами? — Можливо, не так багато, як хотілося б. Але крок за кроком той, хто йде, дорогу здолає. У Верховній Раді я залишився позафракційним — це моя позиція й моя перша виконана обіцянка. Як й обіцяв, що коли стану депутатом, зроблю так, щоб постійно тримати зв’язок із жителями кожного населеного пункту. Як результат — створення інституту представників народного депутата, можливість прочитати інформацію про мою депутатську діяльність чи передати мені повідомлення, просто зайшовши до сільради. Чи не під час кожної зустрічі до мене звертаються селяни, які нарікають, що не мають куди реалізувати вирощену продукцію. Я займаюся цим питанням і нещодавно посприяв організації поїздки сільських голів в АР Крим для напрацювання зв’язків та подальшого постачання вирощеної волинянами сільськогосподарської продукції для кримчан. Надалі планую співпрацювати й з іншими регіонами, куди б волиняни могли збувати урожай, та з переробними підприємствами, котрі потребують продукцію, яку вирощують в нашій області, наприклад з консервними чи крохмальними заводами. Маю надію, що такі старання не будуть марними, люди організуються і матимуть можливість отримувати результат від своєї праці. Турбота про людей — для мене головне. Під час моїх поїздок в округ люди щиро дивуються, адже зазвичай до них приїжджають кандидати в депутати, а от народних обранців після виборів вони ще не бачили. Тому доводиться переконувати їх у тому, що я не просто цікавлюся їхніми проблемами, а й шукаю можливість їх вирішити. Всі мої дії насамперед спрямовані на захист інтересів селян, покращення їхнього життя та добробуту. Виборці довірили мені представляти свої інтереси — і я не маю права їх зрадити. — Люди розчаровані в політиках. На вашу думку, що може повернути людям віру? — Тільки конкретні справи, які будуть спрямовані на благо людей та розвиток держави.
