«ЯКЩО НЕ ПІДЕ У ВІДСТАВКУ — ВИНЕСЕМО З КАБІНЕТУ РАЗОМ ІЗ КРІСЛОМ»

Сільського голову села Поліського, що в Старовижівському районі, Петра Тищука місцеві депутати позбавили повноважень. До цього їх спонукало те, що керівник громади одноосібно, не порадившись ні з її обранцями, ні з місцевими жителями, підписав акт передачі колишнього колгоспного лісу в постійне користування держлісгоспу


Валентина БЛІНОВА


Тутешні жителі (принаймні ті, які прийшли на зустріч із кореспондентом «Волині-нової») та сільські депутати були готові відправити свого голову у відставку ще кілька років тому.
— Така ситуація виникла ще восени 2005 року, — почав розмову Віктор Мацюк, один із тих депутатів, які звернулися до нашої газети. — Тоді, щоб позбавити Петра Васильовича повноважень, не вистачило лише одного голосу. А йшлося знову ж таки про ліс, зокрема про ту площу, що прилягає до озера. Її, очевидно, хотіло поділити якесь начальство, бо вже навіть кілочками розбили на 15 ділянок.
Озеро Пісочне — справжня перлина тутешнього краю. Якщо на одному його березі розбудовані бази відпочинку, то на іншому, територія якого й належить Поліській сільській раді, чималий дикий піщаний пляж в оточенні сосен. Улітку тут справді райський куточок, куди з’їжджаються сотні любителів озерної гладіні, які на цій території залишають після себе купи сміття і пляшок, знищені дерева, випалену на місці вогнищ траву. Саме тому депутати Поліської сільської ради хотіли створити своє комунальне підприємство, щоб підтримувати чистоту й порядок у прибережній смузі, облаштувати туалети, вивозити сміття, зарибнити озеро і за помірну плату надавати послуги тим, хто приїжджає сюди порибалити або відпочити.
— До бюджету сільської ради були б якісь надходження і хоч кілька людей мали б роботу замість того, щоб їхати на будови до Москви, — продовжував Віктор Степанович. — Однак районне начальство таку нашу пропозицію не підтримало. Було сказано: «Якщо вони такі грамотні, то нехай самі пишуть статут такого підприємства».
Тож коли тепер голова Поліської сільради Петро Тищук самочинно, не порадившись із обранцями громади, поставив свій підпис на акті надання земельних ділянок лісового фонду в постійне користування ДП «Старовижівське ЛГ», обурилися не тільки місцеві депутати, а й тутешні жителі. Адже йдеться про 1820 гектарів колишніх колгоспних лісів, які мали б бути під охороною держлісгоспу. Однак люди стверджують, що на цих площах замість рубок догляду чи освітлення суцільно вирізаються дерева, які ще тільки набирають силу.
— Ми прийшли до голови, щоб зібрав депутатів, порадився з людьми, розповів, що за документ підписав, — додав депутат сільської ради Анатолій Вегерич. — Тоді він нібито написав лист про відкликання свого підпису — тільки на тому акті, де йдеться лише про одне лісництво. Депутати хотіли побачити оригінал листа, але нам його не показали.
Стривожені обранці поставили питання передачі лісу на порядок денний чергової сесії сільської ради, під час якої й висловили недовіру Петру Тищуку, посилаючись на статтю 79 Закону України «Про місцеве самоврядування», де йдеться, що повноваження сільського голови можуть бути достроково припинені, якщо він не здійснює їх належним чином. За таке рішення проголосували в таємному режимі 11 депутатів із 13 присутніх.
Передача земельних ділянок під лісовий фонд, напевне, стала тією останньою краплею, що переповнила невдоволення громади своїм керівником. Людям наболіли задавнені проблеми, які роками він не вирішує. Пенсіонери Степан Куптій, Парасковія Кошелюк, Пилип Волох, працівники закладів культури Валентина Сопронюк і Тамара Мазурик, депутат Старовижівської районної ради Людмила Гетюк, депутати Поліської сільської ради Олександр Карпук, Анатолій Вегерич, Олександр Заболоцький та інші обурювалися тим, що в Поліському медпункт знаходиться у старій хатині, де зі стелі вже падає штукатурка, а в Брунетівці ФАП розташований у будинку, який проданий у приватні руки. Цей заклад мав би бути в одному з приміщень старої школи. Однак у сільського голови за кілька років так і не дійшли руки, щоб виконати обіцяне. Люди нарікали на те, що не облаштовані сміттєзвалища, немає скотомогильника, називали чимало фактів використання коштів, що могло б зацікавити правоохоронців.
— За 5 метрів від могил він дозволив возити пісок, — додав пенсіонер Пилип Волох. — Тільки після того, як я звернувся до екологічної інспекції, припинив це неподобство. Кажу йому: «Треба кладовище обгородити». У відповідь чую: «Тобі треба — ти й городи».
— Одне з приміщень колишньої школи у Брунетівці віддав в оренду релігійній громаді, яка користується земельною ділянкою 0,97 гектара, але жодної копійки за це не платить, — продовжує Анатолій Вегерич. — Цієї зими дорогу між Поліським і Чевелем жодного разу не чистили. Влітку 2011 року з урочища Підмогільське на Ковельську об’єднану базу відпочинку брали пісок, але офіційно відкритого кар’єру на території сільради немає. А на сільські вулиці вивезли хіба що одну — дві машини піску.
Сам же Петро Васильович зводить протистояння до особистих конфліктів із одним підприємцем–депутатом, який нібито порушує правила торгівлі спиртним у місцевому барі. Однак відколи головує у селі, жодного разу навіть не звертався з цього приводу до правоохоронців.
— Вважаю, що питання про мою відставку на сесії було поставлено незаконно, — переконаний сільський голова. — Тому виконую свої обов’язки і передавати повноваження нікому не збираюся.
Своїм розпорядженням він призупинив рішення обранців громади. У відповідь вони на позачерговій сесії двома третинами голосів позбавили сільського голову повноважень і доручили його обов’язки виконувати секретарю сільради. Проте депутатське рішення для голови — не указ, тому Петро Тищук продовжує ходити на роботу і навіть намагається тиснути на депутатів. Це змусило їх звернутися у прокуратуру Старовижівського району й до Верховної Ради з проханням призначити дострокові вибори сільського голови.
Ситуація у Поліському справді виняткова. Це, либонь, перший випадок на Старовижівщині, коли представники громади відкрито виявили недовіру сільському голові. Люди налаштовані рішуче і наостанок зустрічі заявляли:
— Якщо голова не піде у відставку, винесемо його з кабінету разом із кріслом або блокуватимемо роботу сільської ради.
Тим часом прокурор району Валентин Бас дав досить суперечливу відповідь депутатам, перелічивши декілька статей Закону України «Про місцеве самоврядування». Спершу послався на частини 2, 5 статті 79, де йдеться, що повноваження сільського, селищного голови можуть бути достроково припинені, якщо він не забезпечує їх виконання, на що, власне, й звернули увагу посадовця районної прокуратури обранці громади Поліського, Брунетівки й Чевеля. Згодом наголосив, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визнаються незаконними у судовому порядку (ч. 1, ст. 59 цього ж закону), якщо вони не відповідають Конституції чи українському законодавству. Зрештою солідарно з депутатами зазначив, що повноваження сільського голови можуть бути припинені… «за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради». Власне, саме це й зробили на сесії сільські депутати. Однак далі прокурор району вдається до несподіваного повороту: рекомендує звернутися до адміністративного суду для визнання незаконними рішень та/або дій сільського голови. І, зрештою, знімає з себе відповідальність, резюмуючи, що «підстав для прокурорського реагування немає».
Досить дивна позиція прокурора району, який нібито усувається від конкретної відповіді. Невже Валентина Баса не насторожує те, що сільський голова, якого двома третинами голосів під час таємного голосування депутати позбавили повноважень, продовжує розпоряджатися бюджетними коштами і посвідчує документи офіційною печаткою сільради? Петро Тищук не може навіть зібрати сесію сільської ради, бо більшість депутатів уже двічі проігнорували розпорядження керівника, якого вони відправили у відставку і не збираються йти на компроміс. 

На фото: Колишній депутат сільради Пилип Сидорович Волох так обурився діями сільського голови, що прийшов із вилами.