НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ СЕРГІЙ МАРТИНЯК ВИКОНУЄ ПЕРЕДВИБОРЧІ ОБІЦЯНКИ *

За його сприяння нещодавно відбулася поїздка сільських голів Волині на крохмальний завод у Київській області.

Наш край — аграрний. Тому переважна більшість населення зайнята саме в цій галузі. Причому історично склалося так, що у нас немало дрібних одноосібних господарств. Багато з них спеціалізуються на вирощуванні картоплі, а відтак щоосені стикаються із проблемою збуту продукції. Самотужки селянам годі справитися з цим завданням

Іван ДЕНИСЮК


Ще будучи кандидатом у народні депутати, Сергій Мартиняк обіцяв виборцям допомогти у вирішенні проблеми. Тож нещодавно за його сприяння волиняни їздили в Крим для налагодження контактів для збуту продукції. Але ж картоплю можна продавати не тільки кінцевим споживачам, а й на переробку. Саме тому було організовано поїздку сільських голів Горохівського, Локачинського, Луцького, Рожищенського та Турійського районів на крохмальний завод.
Свого часу на Волині також було подібне підприємство, але воно давно кануло в Лету. Тепер в Україні діє лише чотири заводи, що виробляють крохмаль із бульби. Один із них — у селі Оране Київської області. Три роки тому сюди прийшов інвестор, який вклав кошти, оновив виробничі потужності.
— Нині це підприємство переробляє 200 тонн картоплі щодоби, — розповів заступник директора ТОВ «Крохмалепродукти України» Микола Дворник. — Сировину постачають як навколишні господарства, так і сільгоспвиробники з Рівненщини та Львівщини. Переважно здають некондиційні бульби: підгнилі, дрібні. Виробництво сезонне, тому багато сировини на заводі не накопичують. Ціна на картоплю залежить від вмісту в ній крохмалю. На підприємстві працює лабораторія, яка робить аналіз кожної її партії. Крім відсотка крохмалю, відіграє свою роль й засміченість: чим чистіша сировина, тим ціна вища.
— Всі сорти, які придатні для переробки на крохмаль, прекрасно ростуть на волинських ґрунтах. Але треба підбирати картоплю з довгим періодом вегетації — середньостиглу та пізньостиглу, в окремих випадках — і ранню. Скажімо, картопля раннього сорту Престо містить 20 відсотків крохмалю. Польський сорт Тайфун також придатний для переробки (до 22 відсотків крохмалю). Навіть розмір бульб впливає: найменше крохмалю у маленькій бульбі, найбільше — у картоплинах середнього розміру, у великих — також менше. Крім того, має значення період збирання врожаю: найбільше крохмалю накопичується через два–три тижні після цвітіння, пізніше частина поживних речовин втрачається, — зазначив старший науковий співробітник Волинського інституту агропромислового виробництва Національної аграрної академії наук Віталій Пахольчук.
Очільники сільських громад змогли на власні очі побачити та оцінити потужності крохмального заводу. На жаль, підприємство розташоване на чималій віддалі від Волині. Тому, аби постачати сюди картоплю, треба добре порахувати витрати. Безперечно, продавати некондиційну бараболю з низьким вмістом крохмалю не вигідно. Треба плекати спеціалізовані висококрохмальні сорти. І взагалі — більше прислухатися до порад науковців, а не робити все, як кажуть, на хлопський розум. Скажімо, у сусідній Польщі виробники постачають картоплю за суворим графіком: там вказана не лише дата, а й точний час поставки. Такий порядок забезпечує безперервну роботу переробного підприємства.
— Поїздка сільських голів на крохмальний завод була організована з метою ознайомлення з виробництвом та пошуку потенційних партнерів для продажу продукції. Адже картопля для волинських господарів — одна з основних культур. Саме тому ми почали серію заходів для лідерів сільських громад. Це вже друга така поїздка (перша була в Крим). Я сподіваюся, що завдяки їм налагодяться партнерські стосунки між волинськими одноосібниками та споживачами їхньої продукції з різних регіонів України, — сказав народний депутат України Сергій Мартиняк. — Допомога селянам у збуті продукції — одна з моїх передвиборних обіцянок. Тому вже з початку каденції я працюю над її виконанням. Нещодавно група сільських голів побувала в Криму, під час поїздки було розглянуто пропозиції сільгоспвиробників Волинської області та можливості постачання їхньої продукції для кримчан. Є уже перші результати — 27 квітня волинську продукцію повезуть до Криму на святковий ярмарок. Пізніше запланована ще одна аналогічна поїздка в Херсон.
Дійсно, про збут овочів треба думати ще взимку, а не тоді, коли вони вже в коморі. І одним із покупців картоплі можуть бути крохмальні заводи. Але для рентабельності господарям треба добре зважити, який сорт вирощувати. Крім того, вони мають кооперуватися. Бо один одноосібник навряд чи забезпечить велику партію продукції, як того хочуть крупні покупці. Та й ціна на великі партії завжди вища. Тож подібні поїздки сприятимуть налагодженню партнерських стосунків між волинськими сільгоспвиробниками та споживачами їхньої продукції. Можна сподіватися, що й візит на завод ТОВ «Крохмалепродукти України» принесе користь селянам.


На фото: Микола Дворник знайомить волинських голів сільрад із виробництвом.