ЗНОВУ ДВІЙКА

Що робити, якщо виконання домашніх завдань перетворюється на щовечірній кошмар?

Школа все більше змінюється. Вона тепер мало схожа на ту, в якій навчалися батьки, дідусі й бабусі сьогоднішніх учнів. А відтак і контролювати ситуацію з навчанням дітей вдома стає все важче. Комп’ютерна грамота, іноземна мова з молодших класів, складні завдання. Та й школярі наші часто незібрані, тривожні, вперті, не горять бажанням навчатися. Як тут зберегти спокій дорослим, щоб не зриватися, не виливати роздратування на оточуючих?
Проаналізуйте, як ви спілкуєтесь з дитиною, як виражаєте свої емоції, караєте і винагороджуєте, які цінності хочете передати. Якщо сини і дочки постійно чують звинувачення в лінощах, тупості, то вони перестають старатися, бо втрачають впевненість у собі, у тому, що можуть досягнути успіху. Психологи вважають, якщо виконання домашніх завдань перетворюється на муку, то користі від цього мало. Наслідки щоденного протиборства з батьками набагато гірші, ніж погані оцінки.
Перед тим, як сідати з дітьми за уроки, потрібно налаштувати себе на спокійне, доброзичливе спілкування. Немає нічого непедагогічного в тому, щоб поділитися: «Я нервую, тому що і в мене колись були негаразди з математикою». Можна розповісти, як вам їх вдавалося долати. Таким чином дитина зрозуміє, що зі шкільними труднощами можна впоратися.
Батьки не можуть замінити вчителів. У них інша роль ― допомогти зберегти інтерес до нового, підтримати бажання дізнаватися і дивуватися. Дорослі ― не караюча інстанція. Ми повинні знати, що цікавить синів і дочок, щоб поглиблювати і урізноманітнити їхні інтереси. Дайте час на захоплення, яке, можливо, допоможе дитині знайти себе у дорослому житті.
Контролюйте рівень реальних навантажень школяра. Погане засвоєння матеріалу, труднощі у виконанні домашніх завдань можуть бути пов’язані з хронічною перевтомою. Якщо ваш школярик став надто збудженим, рухливим, не слухає пояснень, на запитання відповідає невлад ― це ознака перевантажень.