Сільський майстер Борис Зарічанський навчився нагрівати воду без газу і дров...
Сільський майстер Борис Зарічанський навчився нагрівати воду без газу і дров...
Через високу ціну на газ в українців іншого виходу немає, як запроваджувати альтернативні джерела енергії. І винаходити нічого не потрібно — країни Європейського Союзу пропонують свій досвід і готові розробки
Кость ГАРБАРЧУК
У 2011 році за фінансової підтримки Європейської комісії в Україні розпочалася реалізація проекту під назвою «Розбудова місцевого потенціалу для побутового сонячного опалення та підігріву води у сільських та віддалених районах Східної Європи та Кавказу». Звичайно, сонячну електростанцію на Волині не встановиш, тому її й запустили в Криму. У нас набагато менше теплих днів у році, але достатньо, щоб нагріти воду до 70 градусів за допомогою спеціальних колекторів. Вони працюють без насосів, рідина рухається за принципом розширювального бачка: гаряча витісняє холодну Першим на Волині встановив у себе під хатою сонячну батарею житель села Велика Осниця Маневицького району пенсіонер Борис Зарічанський. Восьмеро таких ентузіастів у жовтні 2011 року возили на навчання в Одесу. Німецькі спеціалісти їм розказували і показували, як виготовити сонячну батарею. У них єдина мета — щоб волиняни собі зробили і навчили інших, своїх односельчан. — У наших селах газу немає, дрова і торфобрикети коштують дорого. А то — дармова енергія, — розповідає сільський ентузіаст. — Нам дали креслення, як зробити сонячний колектор для гарячої води. Показували таку батарею в дії — за півтори години вода у баку нагрівається до 70 градусів. Тому як тільки повернувся додому, то відразу взявся виготовляти колектор. Я давно цікавлюся технікою і все вмію робити власними руками. Лист бляхи, пофарбований у чорний колір, помістив у металеву рамку. Зверху закріпив скло. На нього потрапляє сонце, яке нагріває бляху, а вона — спеціальні трубки, які від батареї йдуть у бойлер. Я навіть удосконалив цей колектор, адже він працює як самогонний апарат. — Напевно, не було відбою від бажаючих перейняти ваш досвід? — запитую поліського майстра. Борис Зарічанський розповідає, що багато селян цікавляться і хочуть встановити у себе таку сонячну батарею, але коли він починає пояснювати, як її виготовити, то в людей ентузіазм пропадає. Ніхто робити не хоче, аби готового колектора дали, тоді і вони гріли б собі воду. — Скажу відверто, наші люди ледачі та інертні. Чомусь не хочуть рук прикласти і зробити життя комфортнішим, — дивується Борис Андрійович. — Це ж для себе і своєї родини. А в перспективі сонячними батареями можна буде опалювати домівки, як це роблять у цивілізованих країнах. Вони давно зрозуміли, що використовувати сонячну енергію вигідно і безпечно для навколишнього середовища. Ми поки робимо лише перші кроки. Звичайно, недолік винаходу в тому, що восени та взимку воду він не нагріє. І зараз батарея відключена. Запровадження альтернативної енергетики в Україні відбувається дуже повільно. Приблизно з такою швидкістю, як чумаки їздили в Крим по сіль. У нас модно говорити про неї, особливо з високих трибун і хвалитися, скільки вже всього зроблено і скільки мільйонів зекономлено. Вже два роки триває цей проект. Можна підвести певні проміжні підсумки: сонячний колектор облаштований у дитячому садочку «Веселка» в Маневичах і завершується монтаж у школі в Колках. І вісім ентузіастів, таких як Зарічанський, встановили сонячні водонагрівачі у себе вдома. Давайте порахуємо, скільки нам потрібно років та зусиль, щоб гріти воду у поліських селах за допомогою сонця?
На фото: Конструктор Борис Зарічанський біля сонячного колектора.
