У сеймі Польщі зареєстровано проект ухвали про визнання ОУН–УПА злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних кресів у 1939-1947 рр...
У сеймі Польщі зареєстровано проект ухвали про визнання ОУН–УПА злочинними організаціями, які вчинили геноцид щодо польського населення Східних кресів у 1939-1947 рр.
Василь РОГУЦЬКИЙ
Дотепер Польща та Україна у міждержавних стосунках в питанні польсько–українського конфлікту у 30-40–х роках минулого століття намагались керуватись формулою «пробачаємо та просимо вибачення». Були усі шанси, що в такому ж руслі відбудеться відзначення і 70–х роковин Волинської трагедії у 2013 році. Зокрема, ще два роки тому повідомлялось про плановане прийняття Верховною Радою України та польським парламентом спільної заяви щодо тих трагічних подій. Однак останні новини свідчать, що усе може піти за зовсім іншим сценарієм — конфронтаційним. Одним із перших неприємних сигналів стала нещодавня заява львівського митрополита Римо–католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького про неможливість прийняття спільної заяви із Українською греко–католицькою церквою з приводу 70–річчя Волинської трагедії. На думку Мокшицького, запропонована греко–католиками формула «пробачаємо і просимо вибачення» є нонсенсом: «Чи кожна зі сторін, яка мала б підписати листа, має моральне право на такі заяви? Потрібно знайти інші слова: перепрошуємо і просимо про вибачення», — вважає він. А цими днями до польського сейму було внесено проект ухвали «Щодо геноциду, вчиненого ОУН–УПА проти поляків Східних кресів у роках 1939-1947». У документі пропонується визнати винними у вбивствах мирних людей не конкретних осіб, а цілий ряд організацій: ОУН, УПА, СС «Галичину», «українську поліцію на німецькій службі». Водночас Армії Крайовій та іншим польським формуванням, які теж брали участь у вбивствах мирного населення, «виражається шана». Проектом закону також пропонується встановити 11 липня «Днем пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН–УПА на Східних кресах ІІ Речі Посполитої». У проекті закону також знаходимо стурбованість тим, що «впродовж останніх років спостерігається нечуваний розвиток на Західній Україні культу Степана Бандери і Української Повстанської Армії». Непокоїть польських депутатів, які внесли цей законопроект, і «зростаюча роль партії «Свобода». В Україні одразу ж знайшлись ті, які охоче підтримали цю «стурбованість». А голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін пішов навіть далі за поляків і заявив, що має намір звернутись до парламенту Польщі з пропозицією скласти список прихильників ідей ОУН–УПА і заборонити їм в’їзд до Євросоюзу! Він називає ймовірний перелік таких осіб «списком Бандери–Шухевича». Тим часом у «Свободі» в останніх подіях навколо вшанування жертв польсько–українського конфлікту вже встигли побачити руку Партії регіонів, яка, як заявив депутат–свободівець Юрій Сиротюк, «внутрішньоукраїнську політичну боротьбу винесла на міжнародний рівень, що суттєво шкодить нашим національним інтересам». — Цей проект не сприятиме досягненню порозуміння між нашими народами. Очевидно, шовіністично налаштовані щодо українців політичні кола в Польщі намагаються скористатися тим, що при владі в Україні перебувають відверті українофоби, — вважає депутат.
КОМЕНТАР
Остап КОЗАК, краєзнавець (Львів): «Цікаве двоємисліє — і Армія Крайова (АК), і Українська Повстанська Армія (УПА) убивали мирних жителів у міжетнічному конфлікті, але АК чомусь можна прославляти, а УПА раптом стає «злочинною організацією». Польські поліцаї на німецькій службі убивали українців Волині у 1943–му і після нього, але засуджують тільки українських поліцаїв. Чому ж польська сторона так наполегливо іде до цього? Чи не тому, що відчуває хитку позицію Києва? Чи, може, хоче отримати таку собі сатисфакцію за даремно витрачені зусилля на євроінтеграцію України? Ми не знаємо мотивації цього хитрого геополітичного задуму. Зрозуміло одне — це не примирення, а навпаки».
