Коли 2 квітня Верховна Рада України розглядала законопроект комуністів про внесення змін до пенсійної реформи, аби прийняти його, не вистачило всього шести голосів...
Коли 2 квітня Верховна Рада України розглядала законопроект комуністів про внесення змін до пенсійної реформи, аби прийняти його, не вистачило всього шести голосів. Відтак деякі опозиційні депутати заходились безапеляційно звинувачувати позафракційних у провалі голосування. При цьому запальні опозиціонери забули повідомити людям, що саме 10 народних депутатів від опозиції не проголосували за законопроект комуністів. Серед тих, хто не голосував, — Віталій Кличко, Віктор Пинзеник, Леся Оробець, Ірина Луценко, Геннадій Москаль та Олександр Турчинов
Степан ІВАХІВ, депутат Верховної Ради України, позафракційний
Після тих подій я дав прес–конференцію для журналістів, відвідав чимало поліських сіл, пояснюючи людям свою позицію: пенсійну реформу треба змінити, жінкам пенсійний вік неодмінно слід зменшити. Це ті завдання, що їх мені та іншим депутатам доручали люди під час передвиборних зустрічей. Зміни до закону життєво необхідні. Найкращим їх варіантом був проект авторства депутата від «Батьківщини» Людмили Денисової. Я пообіцяв людям, що неодмінно підтримаю його. 17 квітня на голосування поставили три законопроекти про внесення змін до пенсійної реформи, авторами яких були Сергій Міщенко, Людмила Денисова та Володимир Литвин. Виступаючи на засіданні від імені трьох мажоритарників з Волині, народний депутат Ігор Єремеєв заявив, що ми повністю підтримаємо всі три законопроекти. Заявили про це також комуністи й опозиція. Я був переконаний, що, врешті–решт, ми зможемо прийняти зміни до пенсійної реформи та повернути жінкам попередній пенсійний вік. Але цього не сталося. Першим було невдале голосування за законопроект Сергія Міщенка. Щоб прийняти його, забракло всього три голоси! Не проголосували троє народних депутатів від «Батьківщини» — Дзендзерський, Федорчук та Яворівський. Крім того, були відсутні семеро депутатів від «УДАРу», четверо — від «Батьківщини» та один — від «Свободи». Другим було голосування за законопроект Людмили Денисової. Результат — знову ж таки негативний. Не вистачило п’яти голосів. У сесійній залі були відсутні двоє депутатів від «Батьківщини» та п’ятеро — від «УДАРу». Третім голосували законопроект Володимира Литвина. Але і його теж не прийняли. Не вистачило 18 голосів. Були відсутні восьмеро депутатів від «Батьківщини» та одинадцятеро — від «УДАРу». Таке голосування викликає чимало запитань. Чому «Батьківщина» та «УДАР» не забезпечили присутність своїх депутатів на такому важливому пленарному засіданні? Люди, напевне, пам’ятають, що представники цих політичних сил постійно наголошували на необхідності скасування пенсійної реформи і під час виборів, і після них. Тоді чому ж, коли настав час виконувати обіцяне, цього не сталося, хоча можливості були і голосів вистачало? Виходить, одна річ — виголошувати гасла, а зовсім інша — виконувати обіцянки. Я дотримав свого слова і проголосував за законопроект Денисової та два інших законопроекти, бо чітко розумію, що коли пообіцяв щось, то маю це зробити. Якщо депутат нехтує своєю передвиборною програмою — він не поважає людей та демонструє політичну безвідповідальність. Наші люди — не наївні! Вони все бачать і все чудово розуміють. Тому раджу колегам не вдаватися до маніпуляцій та звинувачень. Навчіться, врешті–решт, говорити за себе, а не за когось. Не перекладайте своїх невдач чи поразок на інших. Маєте свою позицію — дотримуйтесь її. Якщо вже сталася помилка — зробіть висновки і працюйте далі. Коли люди побачать, що ви з ними щирі, вони вам повірять і підтримають. Наше життя довше, ніж термін депутатських повноважень, і світ більший, ніж сесійна зала. А волинянам хочу сказати, що історія зі змінами до пенсійної реформи — це не крапка! Ми програли битву, але не війну. Питання пенсійного віку для жінок ще не раз буде розглядатися у сесійній залі. Тож вірю, що, зрештою, нам вдасться цей закон прийняти та відновити справедливість.
