«НЕ ДАЄТЬСЯ» ШКОЛЯРИКУ ГРАМОТА

Що робити? Зошити вашого першокласника страшно розгортати — помилка на помилці, каліграфія доводить учительку до істерики. Сварити дитину, карати? А може це не вина її, а біда? Часто у таких випадках ставлять діагноз дисграфія...

Під цим терміном криється проблема в оволодінні письмом, коли дитина допускає велику кількість специфічних граматичних помилок, страждає каліграфія. Дисграфію найчастіше породжують медичні причини. Якщо так трапилося, що вагітність і пологи проходили не ідеально, малюк постраждав від гіпоксії (нестачі кисню при пологах), то цілком можливо, що це вплинуло на відділи головного мозку, від яких залежить формування психологічних функцій, що беруть участь у процесі письма. Якщо дошкільням ваш малюк мав серйозні порушення вимови, то вони позначилися і на оволодінні навичками письма.
Для нас письмо — єдиний автоматизований процес. А для маленького школяра — це цілий ланцюжок інтелектуальних і рухових навичок. Спочатку дитина слово чує, потім вникає у його значення, розкладає на звуки. Наступний етап — синтезувати із звуків графічний образ слова і зобразити його на папері. Якщо на одному з цих етапів відбувається «осічка», диктанти ряснітимуть помилками.
Відомо, що є слух фізичний, музичний і, нарешті, — мовний, той, який ми використовуємо при сприйнятті людської мови. Трапляється, що він у дитини порушений, їй важко відрізнити подібні, близькі за артикуляцією звуки. Якщо ви помітили, що ваш малюк вперто не запам’ятовує, в який бік дивиться буква «з» або куди стирчить «карлючка» у «в» і «д», якщо слова зливаються в одне — поспішіть до логопеда. Шукайте «свого» фахівця, який не шкодуватиме часу і терпіння, щоб допомогти малюку. І, звичайно, необхідна підтримка батьків. Найважливіше — повірити у свої сили. Одному на подолання дисграфії знадобляться місяці, іншому — роки. Але якщо поруч любляча мама — усе вдасться.