Днями зустріла знайому – йшла зажурена: старша донька закінчує 11 клас, а молодша дитсадок. Жінка розлучена і виховує доньок сама...
Днями зустріла знайому – йшла зажурена: старша донька закінчує 11 клас, а молодша дитсадок. Жінка розлучена і виховує доньок сама.
Розговорилися і довідалася причину смутку – випускний в обох доньок. Близько тисячі гривень потрібно молодшій, щоб розпрощатися з дитсадком. І 5 тисяч, щоб пережити випускний бал у школі. Зарплатня ж у жінки – 2 тисячі. Розповідає, що на ці оказії цілий рік по 200 гривень відкладала, а оскільки цього не достатньо, то мусила зняти ще й кошти з кредитки. Журиться, чим віддаватиме, а ще ж треба восени дітей підготувати. За цю суму знайома з дітьми могла б два тижні відпочити на курорті за кордоном. Серед витрат, які потрібні на випускні, обов’язковими є сукні і костюми. Добре, що донька знайомої обрала таку, щоб пізніше ще на якусь вечірку одягти. Але чимало її однокласників замахнулися ледь не на весільне вбрання. Обов’язковим атрибутом усіх урочистостей і у дитсадку, і в школах є подарунки вчителям та вихователям, для школи і дитсадка (де ж та боротьба з корупцією – лише балачки одні!). А ще для старшокласників замовляють ресторан, заздалегідь оплачують фото- та відеозйомку, а ще – макіяж, зачіски в перукарні. Чимало витрат пов’язані з придбанням взуття, яке б пасувало до наряду і могло б витримати хоч ніч танців. Та й батькам слід обдумати свій гардероб на урочистості. От і виходить що випускний бал у сім’ї схожий на армагеддон, який треба пережити. Та чи варто підтримувати традицію, яка вимагає непосильних витрат й приготувань, адже потім рідко хто зазирає у свої випускні альбоми, запитує Леся Бондарук.
