У РЕШЕТИЛІВЦІ НЕ БУВ, АЛЕ ПІВСЕЛА ВІДУЧИВ КУРИТИ

Про Івана Прокоповича Довгуна із села Бірки Любешівського району ми розповідали не раз і щоразу відкривалися нові грані його незвичного обдарування. От і напередодні Дня медичного працівника, який майже співпав із днем народження народного лікаря, надходили до редакції листи, телефонували його вдячні пацієнти і всі починали зі слів: «Ви не повірите...»

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

ЗАМІСТЬ ФІТНЕСУ — ВПРАВИ ІЗ ПАЛИЦЕЮ
— Мені не було ще й сорока, коли з’явилися серйозні проблеми зі здоров’ям — ні голови повернути, ні рук підняти, ноги ватяні, слабкість в усьому тілі. Коли Іван Прокопович руками «пройшовся» по хребту, пропальпував органи черевної порожнини, то здивовано спитав: “Де ж ви так тяжко працювали?..”. А я доглядала своїх прикутих до ліжка хворих батьків, спочатку — маму, потім — тата. Не маючи навичок, відповідного досвіду, складно давати раду з лежачими. Чоловік допомагав, але ж він не міг бути постійно поруч. У результаті я й сама ледь не стала інвалідом. Якби не Іван Прокопович, не його внук Іван Сергійчук, не знаю, чи й вдалося б повернутися до повноцінного життя, — почала свою розповідь лучанка Лариса Михайлівна Василенко, завітавши до редакції.
Дивлячись на цю енергійну ділову жінку, важко було уявити її немічною й пригніченою хворобами. Лікарні, поліклініки — хіба це вихід? Нетривале полегшення — і знову чергові загострення. Хтось із знайомих порадив поїхати у Бірки «до діда». Вхопилася за цю ідею, як за рятівну соломинку.
Тоді Лариса Михайлівна не знала, що Іван Довгун — медик із багаторічним стажем, який зумів акумулювати досвід і офіційної, і народної медицини, реалізувавши принцип «Лікарю, зцілися сам...». То ж коли Василенків у селі зустрів підтягнутий, бадьорий, повний оптимізму, не по літах жвавий господар обійстя, Лариса Михайлівна недовірливо перепитала: «Хіба ж то ви — дід, який лікує?».
Це вже згодом, провівши сеанс мануальної терапії живота, — старовинного методу лікування підорви, опущення шлунка та інших органів, Іван Прокопович розповів, що й сам мав подібну неприємність. Рятували його сільські бабусі, які з покоління в покоління передавали це вміння. У них і переймав давні практики. Їх ефективність і пані Лариса, і її чоловік перевірили на собі. Неприємні симптоми — важкість у шлунку, біль, нудота, слабкість — перестали турбувати.
— А ось хребет вимагає, щоб ви і самі потрудилися. Без цього ефект лікування у найкращого спеціаліста буде нетривалим. Щодня потрібно робити комплекс вправ із палицею. Обов’язково вдома має бути турнік, — давав настанови народний лікар.
І ось уже 6 років Лариса Михайлівна замість модного фітнесу щодня виконує «уроки для хребта». Жартує, що сусіди спочатку дивувалися, чому це вона на подвір’ї з палицею, але швидко переконалися в миролюбності її дій. Зате тепер жінка стверджує, що після занять відчуває приплив сил, зникає скутість, зростає працездатність, активність, мобільність.
— Іноді за кермом весь день — і не відчуваю втоми. Двічі на рік проходжу курси масажу в Івана Сергійчука, який виявився дуже гарним учнем і послідовником свого дідуся. Він веде прийом у Луцьку. Але коли з Бірок приїжджає «з інспекцією» Іван Прокопович, то сам екзаменує мене, чи я правильно виконую його рекомендації. Намагаюсь не розчаровувати своїх рятівників, — каже Лариса Михайлівна, демонструючи простий і доступний комплекс вправ, який повертає гнучкість і здоров’я хребта.

ПАЦІЄНТИ З ПОЛТАВЩИНИ ТЕЛЕФОНУЮТЬ У БІРКИ
«Мені 35 років, за фахом — юрист, одружений, батько двох дітей. Сталося так, що я ще з шкільних років пристрастився до цигарок. Скільки не намагався позбутися цієї залежності — нічого не виходило. Та ось недавно я кинув курити, сподіваюся, назавжди. А допоміг мені в цьому ваш земляк Іван Прокопович Довгун. Варто було з ним кілька разів поспілкуватися, вислухати його настанови — і потяг до сигарет зник. У нашій місцевості є чимало тих, кого ця людина з незвичайним даром навернула до здорового способу життя. Хочемо через газету привітати Івана Прокоповича», — написав до редакції Сергій Семука із села Решетилівка Полтавської області.
Одержавши такого листа, зателефонували в Бірки, аби з’ясувати подробиці: чи то наш цілитель їздив на Полтавщину, чи до нас звідти їдуть курці.
— Та не був я у Решетилівці зроду. А до мене, напевне, приїжджав хтось із цього села, вже й не скажу точно. Але, очевидно, вдалося людині допомогти, якщо почали інші звертатися. Бесідуючи по телефону, я спробував давати установку на відразу до тютюну. Сам дивуюся, але кілька разів із чоловіком поспілкувався — і є результат. Скоро Решетилівка стане селом, вільним від тютюнопаління, — пообіцяв Іван Прокопович. — Головне, аби було в людей таке бажання.
Може, розігрує, подумалося. Тож, зустрівшись з його внуком Іваном, повернулися до «тютюнового феномену».
— Ми не афішуємо, що дідусь має ще й такі здібності, бо люди не повірять. Можливо, в нашому роду хтось із попередніх поколінь володів талантом «змовляти», можливо, з генами передалося. Колись в народі знали різні секрети лікування. Моя бабуся Наталка, мама Івана Прокоповича, наприклад, вміла спалювати рожу, зналася на зіллях. При цьому завжди керувалася місячним календарем: в які дні хворому можна допомогти, а в які не треба братися за цю справу. І масаж хребта об одвірок я підгледів ще у баби Наталки. Іван Прокопович назвав цю процедуру «чарівний ушачок», — перевів розмову на улюблену тему профілактики захворювань хребта Іван Сергійчук, масажист-реабілітолог за фахом.
А ще розповів, що в їхній родині було останнім часом багато гарних подій: відзначали 55 років подружнього життя Івана Прокоповича та Віри Данилівни Довгунів, справили весілля одного з їхніх онуків, тепер ось — день народження глави сімейства і професійне свято. Адже з медициною пов’язане життя не тільки Івана Прокоповича, а й доньки Валентини, яка працює у сільській амбулаторії і, звичайно, доля Івана, якому дідусь передає свій досвід.
А на завершення — рецепт настою для очищення судин від Івана Прокоповича, надрукувати який попросила одна з читачок «Волині».
— Якщо турбує шум у вухах, «стрибає» тиск, то можна доповнити медикаментозне лікування, призначене лікарем, настоєм із грициків, — рекомендує бірківський цілитель.
Приготування ліків із грициків: одну чайну ложку подрібнених листочків рослини звечора залити склянкою холодної кип’яченої або джерельної води. Настояти ніч, уранці настій готовий. Приймати по дві столові ложки чотири рази на день за півгодини до їжі.
Чайну ложку подрібнених листочків грициків залити склянкою окропу, настояти 20 — 30 хвилин. Приймати по чверті склянки три рази за півгодини до їжі і четвертий раз — перед сном.

На фото: До Івана Прокоповича на прийом приїжджають люди з різних областей.