Понад 400 тисяч осіб в Україні чекали цієї постанови Кабінету Міністрів із надією на полегшення свого страдницького життя...
Понад 400 тисяч осіб в Україні чекали цієї постанови Кабінету Міністрів із надією на полегшення свого страдницького життя. І ось у травні уряд нарешті прийняв документ, який значно спрощує недужим доступ до знеболювальних засобів і кардинально змінює систему надання допомоги невиліковно хворим. Але новий порядок поки що діє лише на папері
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
КОМУ — БІДА, А КОМУ — ВИГОДА На цю тему доводилося писати не раз. І завжди було невимовно важко слухати благально–розпачливі свідчення людей, які називали своє життя пеклом через постійні приступи болю. Онкохворі казали: «Якщо медицина не може нас вилікувати, то нехай хоч допоможе померти без мук». Досі в Україні із сильнодійних засобів знеболення застосовували тільки ін’єкційний морфін. Зробити рятівний укол, який на 4 — 6 годин полегшував стан недужого, мав право тільки медпрацівник, але більшості сільських жителів сподіватися на «швидку» було марно. Та й домогтися призначення морфіну не завжди вдавалося: його виписувала тільки спеціальна комісія, йдеться ж бо про наркотичний препарат. Лікарі, побоюючись перевірок з боку співробітників управління боротьби з незаконним обігом наркотиків, часто не хотіли завдавати собі зайвого клопоту. З іншого боку, нерідко уколи призводили до ускладнень (абсцесів, гематом), що подвоювало біль у хворих. Пацієнт, загнаний у глухий кут, міг сподіватися тільки на Бога. У 2011 році Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch і Міжнародний фонд «Відродження» підтримали ініціативу українських громадських рухів, Ліги сприяння розвитку паліативної допомоги і спільно започаткували в Україні кампанію «Зупинимо біль». Через засоби масової інформації проблему було порушено перед законодавцями і чиновниками, від яких залежало її вирішення. Сотні зібраних свідчень стали неспростовним доказом: права пацієнтів у нас постійно порушуються, а на державному рівні не вживалося жодних заходів, щоб виправити ситуацію. Під тиском громадськості нині крига потроху почала скресати. 1 лютого цього року наказом Міністерства охорони здоров’я в Україні було зареєстровано таблетований морфін, який входить до основного переліку лікувальних засобів Всесвітньої організації охорони здоров’я. Переваги морфіну в таблетках очевидні: відпадає потреба щоразу викликати «швидку», запастися ліками можна на 10 — 15 днів, таблетований препарат пролонгованої дії позбавляє болю на триваліший час — до 10 годин. Не менш важливо і те, що виробництво цих ліків налагодили в Україні, це і дешевше, і доступніше, ніж завозити їх із-за кордону. «Деяким бізнесменам, які займалися ввезенням препарату, не хочеться втрачати надприбуток. Ми неодноразово порушували питання, щоб Кабмін затвердив відповідну постанову — і на рівень уряду виходили, і на рівень Президента. Втім щоразу документ «відфутболювали»… Деякі сили на дуже високому державному рівні роблять усе, щоб не допустити виходу з тіні чорного ринку наркотиків», — припускав в інтерв’ю «Україні молодій» голова Ліги сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги, екс–міністр охорони здоров’я Василь Князевич.
ХТО ГАЛЬМУЄ ЗМІНИ НА КРАЩЕ? Нарешті уряд ухвалив постанову, яка спрощує умови надання знеболювальних препаратів тяжкохворим. З того часу минув уже місяць, але жодних реальних змін на краще не відбулося, більше того, чимало лікарів не знають про її існування. Чому? Про це ми запитали у тих, хто вивчив ситуацію, так би мовити, зсередини.
Володимир БАЧИНСЬКИЙ, головний лікар обласної лікарні «Хоспіс»: — У наш хоспіс — черга, бо тут порятунок від болю і кваліфікований догляд. Але заклад всього на 25 місць, а люди звертаються не тільки з Луцька, а й з різних куточків області. Я брав участь у національному конгресі з питань паліативної і хоспісної допомоги, інших заходах, на яких звучала тема доступності знеболювальних препаратів, полегшення становища невиліковно хворих. Вносив пропозиції. Постанова «Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я» стала серйозним кроком вперед у розв’язанні актуальної і гострої проблеми. Але щоб таблетований морфін потрапив у домашні аптечки хворих, мають бути затверджені відповідні нормативно–правові акти. У постанові передбачений термін — 3 місяці, щоб розробити до деталей новий порядок обігу знеболювальних засобів, ознайомити з ним лікарів і пацієнтів.
Михайло ПІВНЮК, директор державного виробничо–торговельного підприємства «Волиньфармпостач»: — Таблетований морфін уже є в нашій аптечній мережі. Ми зараз працюємо над тим, щоб сповна забезпечити вимоги щодо доступності цього препарату. Зокрема, подбали про ліцензію, яка дає право реалізувати наркотичні засоби для ще одного аптечного закладу в поліській зоні області. Тепер населення в радіусі 50 — 60 кілометрів матиме реальну можливість купувати таблетований морфін, людям буде ближче, зручніше. Адміністративна прив’язка, як це було раніше, відміняється. Але очікувати, що наркотичні засоби лежатимуть на вітринах усіх аптек, як ви розумієте, не можна. Мусять бути спеціальні умови для їхнього зберігання, треба мати відповідні дозволи, забезпечити належну охорону тощо. Звичайно, має бути розумний баланс між доступністю опіоїдних анальгетиків і запобіганням незаконному їх використанню. Очевидно, державна служба з контролю за обігом наркотиків змінюватиме свої підходи до роботи, вироблятиме нові правила. Потрібен час, щоб і медики, і аптечні працівники, і правоохоронні, органи могли узгодити свої дії. Полегшуючи життя хворим, не можна допустити зростання наркоспоживання. Зараз учасників цього справді революційного процесу трохи відлякує страх перед неврегульованими питаннями в юридичній площині. Відповідальність дуже велика, а чітких інструкцій, як працювати по-новому, ще нема. Тому звинувачувати когось у гальмуванні важливої і, безумовно, дуже потрібної справи, не варто.
Федір КОШЕЛЬ, начальник управління охорони здоров’я Луцького міськвиконкому: — Я погоджуюся, що досі в Україні не наведено порядку у наданні допомоги невиліковно хворим, забезпеченні їх знеболювальними засобами. У Луцьку на сьогодні 10 пацієнтів одержують морфін в ін’єкціях удома. Невідкладна допомога виїжджає, роблять ці уколи двічі на день. Звичайно, не все гладко, не все людей задовольняє, адже хворому із сильним болем кожна година видається безкінечно довгою. Тому використання таблетованого морфіну — давно назріла необхідність. Особливо для тих, хто живе у сільській місцевості, хто зараз, по суті, позбавлений права на знеболення, на допомогу паліативної, хоспісної медицини. І в Луцьку сьогодні гостро бракує хоспісних ліжок, де б невиліковні пацієнти одержували кваліфікований догляд, були під наглядом медиків. Наступного року плануємо відкрити таке відділення .
Марія АДАМЧУК, президент благодійного фонду «СтопРак»: — Спільно із Міжнародним фондом «Відродження» ми організовували круглі столи з медиками, прес–конференції, зустрічі, щоб привернути увагу суспільства до цієї проблеми. Коли під час засідання прес–клубу торік демонстрували документальний фільм, ніхто не міг спокійно дивитися, як страждають онкохворі перед завершенням земного шляху — ні лікарі, ні журналісти, ні наші громадські активісти. Але навіть сьогодні, коли таблетований морфін уже зареєстрований, коли затверджена відповідна постанова, ніхто не поспішає її виконувати. Вичікують, не хочуть завдавати собі зайвого клопоту. Чому наші сімейні лікарі, які згідно з новими вимогами мають знати потреби кожного пацієнта, які повинні опікуватися усіма членами родини, не ставлять вимогу, щоб призначати таблетований морфін? Вони ж бачать, які хворі потребують знеболення, і при цьому можуть реально у кожному випадку оцінити всі ризики краще, ніж правоохоронні органи. Тому лікарям потрібно нарешті розв’язати руки, щоб вони не боялися брати на себе відповідальність. Я знаю, що таке онкозахворювання не з чужих слів. До мене також дуже часто телефонують родичі людей, які страждають від раку. Лікування вимагає великих грошей, але не завжди дає позитивні результати. Ці сім’ї терплять матеріальну скруту. Тому необхідно, щоб у бюджеті були передбачені кошти на забезпечення таблетованим морфіном безкоштовно.
