У КОРТЕЛІСАХ РОЗПАЮВАЛИ… ПРИМІЩЕННЯ СІЛЬРАДИ, БАНКУ ТА ПОШТИ

В останні десятиліття просто на наших очах відбувається формування нового класу власників майна. Колишнє колгоспне майно, яке часто-густо через збіг обставин, юридичні прогалини чи безініціативність людей стає безгоспним, – особлива тема. Адже всілякі заїжджі ділки, які іменують себе «інвесторами», хоча насправді є справжнісінькими пройдисвітами, прибирають до рук колись успішні господарства. І дуже часто – за сприяння влади.

Сергій НАУМУК

ЗА ОДНУ НІЧ ВІТРОМ ЗДУЛО 140 КОРІВ
Зо два роки тому таке «щастя» пережили і в Кортелісах.
— Приїхали до нас ділки з Дніпропетровська і давай скуповувати майнові паї за 10 відсотків вартості, — розповідає депутат Ратнівської районної ради Іван Пишук. — Я дав знати владі, але приїжджі свою роботу робили. Через кілька тижнів уже й районна влада заповзялася переконувати, що приїхали хороші люди, які наведуть порядок. От вони й почали його наводити.
— Інвестор приходить з торбою грошей або з ідеями. А ці, вибачте, — з голим задом. Грошей за паї не заплатили. Угода як така юридично нікчемна, бо не виконали своїх зобов’язань, — додає колишній економіст СВК «Кортеліський» Тарас Цюпік.
Нові господарі діяли за класичною схемою. Коли якось за одну ніч 140 корів ніби вітром здуло, пояснили цей факт своєрідно: мовляв, на Поліссі пасовиська нікудишні, а от дніпропетровський степ – якраз те, що треба для худоби. Напевно, саме «оригінальністю» пояснення ділки взяли районну владу, представники якої повторювали цю маячню. Невідомо, на який м’ясокомбінат поїхали кортеліські корівки. Відомо інше: вони ще прислужилися і господарству, й Ратнівському району. За словами кортелісців, депутатів райради Івана Пишука та Володимира Ярмошука, ще певний час господарство звітувало, що корови — в Кортелісах. У статистику дописували не тільки поголів’я, а й молоко!
А втім, попри хвалебні аванси влади інвесторам, справи СВК «Кортеліський» ішли зовсім не блискуче. Цілком імовірно, що для новоявлених засновників усе було навпаки, бо після худоби настала черга транспортерів — їх вивезли і продали.
— Ще не всі паї видано, а худоби в натурі вже немає, та й інше розікрали. Крім того, продали частину майна, щоб виплатити зарплату. Хоча не мали права цього робити. Люди писали листи, але прокуратура самоусунулася. Я більш ніж упевнений, що хтось стояв за тими хлопцями. Оскільки в нашій місцевості трапляються вкраплення міді, здогадуюся, що справа у землі. Інвестори хотіли прибрати до рук і її, але не вийшло, — розповідає Тарас Цюнік.

ПАЇ ПРОДАВАЛИ НАВІТЬ «МЕРТВІ ДУШІ»?
Далі надійшла черга збудованої 1968 року адмінбудівлі, що прихистила контору сільгоспкооперативу, сільраду, відділення «Ощадбанку», пошту, кімнату дільничного. Свого часу Іван Пишук був одним із ініціаторів звернення до уряду, щоб цю споруду побудували державним коштом.
— Приватизацію радгоспу в 1995 році проводив я. Підійшов до тодішнього голови сільради й кажу, що будівля належить кільком установам, але вона на балансі радгоспу, приватизувати тільки частину її не можна. Він махнув рукою, мовляв, забирай усе. І споруда перейшла колективу сільгоспкооперативу, хоча ми не мали права приватизовувати її. Але оскільки вже так сталося, то не могли продавати, бо майно належить усім людям, – вважає Тарас Цюнік.
Років зо два тому сільську раду «тимчасово» виселили. На яких підставах — ніхто в сільраді не знає. Робили це з подачі районної влади. Колишній керівник виконавчої влади району Валерій Трикош переконував працівників, що в новому приміщенні — амбулаторії — їм буде краще, виділять гроші на ремонт. Для чого це робилося, напевне невідомо, є тільки здогадки, що вже тоді готували грунт для «прихватизації» адмінбудівлі.
У березні минулого року кортеліський підприємець Тетяна Наумук викупила в кількох людей, зокрема й у свого чоловіка, свекрухи та свекра, майнові паї на 70 тисяч гривень. Але в запиті до прокурора району та начальника райвідділу міліції заступник голови районної ради Василь Півень та депутат Іван Пишук стверджують, що один із пайовиків Ковальчук Й. свою майнову частку не продавав. Ще цікавіша ситуація з купівлею паю у свекра. Районна прокуратура встановила, що Тетяна Наумук придбала «у Хомука Ф. Х. (свекор) майновий пай на суму 1481,41 грн». Про це йдеться в листі прокурора району Володимира Хилюка до голови Ратнівської районної ради Миколи Макарука. Хоча Хомук Ф. Х. у Кортелісах не проживає, і ніхто ніколи про такого не чув, а свекор пані Тетяни Наумук Петро Якович помер кілька років тому. Важко збагнути, як, коли й у кого вона купила той пай. Але прокуратура запевняє, що порушень немає.
Того самого дня, коли розподільча комісія СВК «Кортеліський» вирішила виділити Тетяні Наумук у рахунок цих паїв адміністративне приміщення, відбулися загальні збори членів кооперативу, які затвердили рішення розподільчої комісії та зобов’язали керівника господарства Олександра Храпача підписати акт приймання–передавання.
Проте заступник голови районної ради Василь Півень та депутат Іван Пишук стверджують, що насправді таких зборів не було. Мовляв, брали участь у них тільки два дніпропетровці, а протокол сфальсифіковано. Під час поїздки в Кортеліси я запитував людей, зокрема й секретаря сільради Галину Катеринюк, чи хоч один односелець–пайовик підтвердив, що був на тих сумнозвісних зборах. Вона відповіла, що такі їй не траплялися. І дивуватися не доводиться, коли навіть у сільраді не знають, бо не мають (!) ані переліку призначеного до розпаювання майна, ані списку пайовиків.
Зазначимо, що залишкова вартість двоповерхового адмінприміщення площею 540 квадратів становить 36,5 тисячі гривень. Принагідно наведемо ще один цікавий факт: недавно районна рада викупила в райспоживспілки приміщення колишньої крамниці для розширення музею–меморіалу (рішення заслуговує на повагу, бо нечасто райради розширюють музеї). Так–от, за 120 квадратних метрів заплатили 120 тисяч гривень. Тобто купівля адмінспоруди була вельми вигідна. Не для господарства, звичайно.
Після того виконком Кортеліської сільради двічі відмовлявся оформляти Тетяні Наумук право власності на будівлю. Зрештою, жінка подала до суду і виграла його. Ні прокуратура, ні суд не знайшли порушень.

ВЛАДА СПОЧАТКУ «СВАТАЄ», А ПОТІМ ВІДХРЕЩУЄТЬСЯ
До керівника Олександра Храпача апелювати годі, бо в селі він не з’являється. Подейкують, на Дніпропетровщині проти нього відкрили кримінальну справу.
Та й у господарства справи йдуть кепсько. На початку лютого цього року Господарський суд області задовольнив позов ТзОВ «ТД Реагент» із Дніпропетровська про стягнення з СВК «Кортеліський» боргу за хімічну продукцію. Разом зі штрафом, пенею та інфляційними нарахуваннями сільгоспкооператив має виплатити понад 139 тисяч гривень.
У квітні цього року ТзОВ «Агро–Союз–Хмельницький» звернулося з позовом про стягнення більш як 75 тисяч гривень. Наразі засідання відкладено. Представник СВК «Кортеліський» на судове засідання не з’явився, а ухвала суду повернулася з відміткою пошти «Адресат відсутній».
А Головне управління Держземагентства в області повідомляє про те, що для обслуговування господарських дворів кооператив використовує 50 гектарів земель без правоустановчих документів, не платить податок.
Ми знайшли в Інтернеті адреси кількох фірм, які очолював дніпропетровський спритник. Хоча, можливо це його повний тезка.
Як депутат районної ради Іван Пишук ходив на прийом до голови облдержадміністрації Бориса Клімчука. Але високий чиновник, почувши слово «Кортеліси», замахав руками, мовляв, досить уже про ту Самарівську лікарню. Так і не дізнався про суть звернення.
— На пошті та в банку сказали, що якщо їх виселять, то відділень у Кортелісах не буде взагалі. Їм вигідніше відкрити нові в Доманово. Тоді будуть наші люди ходити за дев’ять кілометрів, — у словах сільського голови Василя Жигаревича вимальовуються невеселі перспективи.
Отак потрохи й тане людське та державне майно. І ніхто не оцінює дії представників влади, які до всього того причетні. Хіба хтось із районних представників, які колись нахвалювали інвестора, зізнався, що дав маху? Такого не було й не буде. Бо щойно доходить до наслідків діяльності рекомендованих пройдисвітів, чиновники, і не лише ратнівські, висувають залізобетонний аргумент, мовляв, не мають права втручатися в господарську діяльність. А сватати горе–інвестора — мають? Зрозуміло, що ділки, готові поживитися на дурничку, знайдуться, а прокуратура даватиме відписки. На тому стоїть вся українська приватизація. І кортеліський сільгоспкооператив – не виняток.

На фото: Сільраду із цієї будівлі вже виселили. Цікаво, а коли попросять дільничного звільнити кабінет?