Після того, як 20 червня польський сенат ухвалив антиукраїнську, псевдоісторичну та шовіністичну постанову про події на Волині, анонсований на 14 липня візит президента Польщі до Луцька є недоречним...
Після того, як 20 червня польський сенат ухвалив антиукраїнську, псевдоісторичну та шовіністичну постанову про події на Волині, анонсований на 14 липня візит президента Польщі до Луцька є недоречним. Таку ініціативу польського президента буде сприйнято як провокацію
Анатолій ВІТІВ, народний депутат України, голова Волинської обласної організації ВО «Свобода»
Схоже, що Броніслав Коморовський хоче приїхати на Волинь, аби символічно принизити українців, які боролися за незалежність на своїй власній землі, та показати їх «убивцями». Переконаний, що після багатомісячного нагнітання антиукраїнської істерії польськими політиками Броніславу Коморовському нічого робити в Луцьку. Присутність польського президента на Волині не лише не наблизить часу порозуміння між двома народами, а може спровокувати акцію протесту громади. Цей жест волиняни та українське суспільство потрактує як прагнення польської сторони нав’язати власну неоімперську версію подій 1943 року на Західній Україні, що базується на сфабрикованих і недостовірних історичних фактах. Приїзд Броніслава Коморовського до Луцька був би доцільним лише в тому разі, якби він відвідав українські села, що стали жертвами нападів польських окупаційних загонів у роки Другої світової війни, та публічно покаявся за багаторічні роки загарбницької політики Речі Посполитої. Президент Польщі нарешті мав би публічно засудити звірства, вчинені поляками проти українців на Холмщині навесні 1944 року, та операцію «Вісла». Такий крок глави польської держави став би позитивним сигналом і прислужився би справі українсько–польського порозуміння. В іншому випадку Броніслав Коморовський буде розглядатися в обласному центрі Волині як небажана персона. Водночас ми, українці, волиняни, і надалі залишаємося послідовними прихильниками добросусідських відносин із польським народом, докладаємо максимальних зусиль задля пошуку компромісів щодо справедливого погляду на наше історичне минуле та спільних перспектив у сім’ї вільних європейських націй у майбутньому.
