Президент України Віктор Янукович не приїхав 14 липня до Луцька, щоб разом зі своїм польським колегою Броніславом Коморовським вшанувати пам’ять загиблих під час Волинської трагедії...
Президент України Віктор Янукович не приїхав 14 липня до Луцька, щоб разом зі своїм польським колегою Броніславом Коморовським вшанувати пам’ять загиблих під час Волинської трагедії...
Кость ГАРБАРЧУК, Василь УЛІЦЬКИЙ
ВІД НАШОГО ПРОТИСТОЯННЯ ВИГРАЮТЬ ТРЕТІ СИЛИ Ми не знаємо, чому Віктор Янукович не прибув до Луцька. Не хочеться думати, що боявся, що в очах свого виборця його візит виглядатиме як підігравання «бандерівцям». Але факт є фактом: на відміну від 2003 року, коли президенти Кучма і Кваснєвський зуміли знайти спільну платформу для оцінки тих подій, нині українці не відчували за собою держави, її позиції. Дискусія з польською стороною, на жаль, стала справою лише української церкви, громадських організацій, істориків–ентузіастів, у кращому разі — органів місцевої влади. А лист 148 депутатів від Партії регіонів та комуністів до польського сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу з боку ОУН та УПА став ще однією підставою вважати, що державне утворення, в якому ми живемо, Україною є лише формально, і виявив глибокий внутрішньоукраїнський ментальний розкол. За словами екс–президента Леоніда Кравчука, цей лист — це національна зрада, бо нема в історії людства випадку, коли б «політики просили законодавчий орган іншої держави звинуватити у найважчому із злочинів представників свого народу». До честі поляків, їхня правляча партія не прислухалася до прохання представників «українських» правлячих партій — парламент не визнав Волинські події геноцидом поляків. Хоча й без того позиція Польщі стала доволі і категоричною, і однобічною, яку українці прийняти не можуть: різанину 1940–х років сейм називає «етнічними чистками з ознаками геноциду», і відповідальність за неї покладається на ОУН і УПА. …У неділю служба в Луцькому кафедральному костелі святих Петра і Павла тривала понад дві години, її у прямому ефірі транслювало сім польських телеканалів. Участь у богослужінні з українського боку взяв віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко, очільники місцевої влади. На жалобну месу приїхало кілька сотень поляків, які з національними прапорами стояли на Замковій площі й разом із волинянами на великому екрані спостерігали за дійством у костелі. По завершенню заупокійної меси президент Польщі Броніслав Коморовський виступив із зверненням. Він заявив, що історичні події повинні не розділяти, а сприяти примиренню і зміцненню співпраці між українським та польським народами. «Ми зібралися в цьому соборі, щоб разом помолитися за душі закатованих, разом перепрошуємо в Бога за злочини і кривди такими словами: прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, — сказав він. — Жертвами злочинів й етнічних чисток стали десятки тисяч невинних людей, серед них — жінки, діти і старі. Передусім — поляки, але також і українці, а також ті, хто рятував від загрози сусідів та родичів». На думку польського президента, взаємини між нашими народами у найбільш складний період ХХ століття знищив «крайній націоналізм і шовінізм», а конфліктами між нами завжди користувався «хтось третій». «У спільній молитві ми повинні пам’ятати також і тих українців, які в рамках колективної відповідальності за злочини, скоєні іншими, стали жертвами воєнного правила відплати з польських рук на всій території протистояння», — заявив також Коморовський, підкресливши таким чином позицію його країни про суто відплатний характер антиукраїнських акцій з боку польських збройних формувань. Очевидно, саме ці слова дали підстави нардепові від «Свободи» Анатолію Вітіву говорити згодом про «невдалу спробу» Коморовського «виправдання акцій геноциду поляків проти українців на наших етнічних землях». Віце-прем’єр Костянтин Грищенко у своєму виступі не вдавався до пошуку винних та причин протистояння і говорив про потребу «свідомого обопільного примирення та прощення українського та польського народів», вшанування тих, хто, «ризикуючи своїм життям, рятував цілі родини, незалежно від їхньої національності»… Після екуменічної меси відбувся поминальний обід, під час якого голова облдержадміністрації Борис Клімчук передав Броніславу Коморовському подарунки — факсимільні видання Луцького Євангелія XIV століття та Луцького Псалтиря XIV століття з благословенням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, а також фотоальбоми з описом та світлинами впорядкованих кладовищ жертв Волинської трагедії на території Волинської області та Люблінського воєводства Польщі. Згодом президент Коморовський та віце–прем’єр Грищенко відвідали село Кисилин Локачинського району. Там вони поклали квіти до пам’ятних знаків загиблим українцям та полякам і запалили поминальну лампадку в костелі кармелітів.
ХТО СТОЇТЬ ЗА ЯЄЧНОЮ ПРОВОКАЦІЄЮ? Після меси в Луцькому кафедральному костелі стався неприємний інцидент. Коли Броніслав Коморовський підійшов поспілкуватися зі своїми співвітчизниками–паломниками, котрі чекали на площі, молодий чоловік із натовпу поплескав його по плечу рукою, в якій було роздушене яйце. Правоохоронці миттєво скрутили цього юнака. Як згодом повідомили у прес–службі обласної міліції, зловмисник — 21–річний житель міста Запоріжжя, алкоголю в його крові не виявлено. За даним фактом слідчим управлінням УМВС України у Волинській області розпочате кримінальне провадження за ч. 1 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Як повідомили в міліції, хлопця не заарештовували і відпустили у день інциденту. Він не належить до жодних політичних сил. Потрібно віддати належне витримці та вмінню володіти собою польського президента. Адже ми всі пам’ятаємо, що буває з політиками, коли у них влучає яйце, яке в польоті перетворюється на «важкий гострий предмет». Броніслав Коморовський посміхнувся, зняв брудний піджак і продовжив спілкуватися та вітатися з людьми на площі. Згодом він заявив, що «нема що коментувати». В офіційних колах Польщі спокійно поставилися до цього трафунку. «Усі говорять про інцидент, а насправді це маргінальний випадок порівняно з самим богослужінням та словами, котрі прозвучали», — сказала заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчинська–Наленч. Щоправда, дещо інші настрої панують у коментарях на польських сайтах, — здебільшого вони агресивні та образливі. Певно, на таку реакцію й розраховували автори яєчного скандалу. На думку голови обласної державної адміністрації Бориса Клімчука, цей випадок і був провокацією. — У всякому разі це вчинив не волинянин, не свободівці… До речі, політична партія «Свобода» в цій ситуації вела себе дуже достойно. Треба бути вище і не піддаватися на провокації. Думаю, що це був момент провокації, — сказав він.
КОМЕНТАР Ігор ЮХНОВСЬКИЙ, науковець, колишній народний депутат, член ініціативної групи «Першого грудня», ветеран Другої світової війни: — Броніслав Коморовський перебуває у важкому становищі через те, що на нього тиснуть недобрі люди в Польщі, які хочуть упокорення України. Мені дуже жаль пана президента Коморовського, що він мусив під тиском тих людей приїхати сюди для того, щоб сказати, що все-таки цю постанову сейму і сенату прийнято під тиском певних реакційних кіл, які не хочуть згоди між Україною та Польщею. Я абсолютно переконаний у тому, що ми з часом доведемо полякам, що ці цифри жертв, про які вони говорять, є неправдиві. Але ми в Україні нині не готові більш–менш правдиві цифри назвати… От хто перший почав це робити — я вам зараз точно не можу сказати. І поляки це не можуть сказати. Тому можна завжди з контексту всіх подій вирвати ту частину, яка для певної сторони є найбільш зручна для агітації. Поляки саме так роблять. Це підлягає дуже глибокому дослідженню, і ми мусимо його спочатку провести.
На фото: Броніслав Коморовський і Костянтин Грищенко: «Навіть найдраматичніше минуле не повинне розділяти».
