Святослав Абрамюк (на фото), який допомагав рятувати людей із палаючого легковика, не вважає героїчним свій вчинок...
Святослав Абрамюк (на фото), який допомагав рятувати людей із палаючого легковика, не вважає героїчним свій вчинок...
Вранці 30 липня керівник колективу володимир-волинського культурно-мистецького центру імені Т. Шевченка Святослав Абрамюк вирушив на роботу велосипедом із Устилуга у Володимир. Біля повороту на село Ворчин на його очах автомобіль злетів із дороги і вдарився об дерево
Світлана ФЕДОНЮК
- Так трапилося, що я був першим, хто побачив аварію. Побіг до автомобіля, хотів відкрити задні дверцята, але не зміг. Від удару ручку вирвало «з м’ясом». Згодом зупинився мікроавтобус. З нього вискочив водій і почав мені допомагати, але безуспішно. Тоді ми спробували потрапити в автомобіль через відкрите з боку водія вікно. Коли витягували першого пасажира, пролунав хлопок — мабуть, вибухнули парові гази, що накопичились у газовому баці, — розповідав наступного дня Святослав Абрамюк. З ним зустрілася біля лікарні, куди його госпіталізували разом із пасажирами, які отримали опіки рук, ніг, живота. — Легковик загорівся, вогняною хвилею мене відкинуло вбік. Шорти з синтетичної тканини спалахнули вмить, а футболка і бейсболка витримали і захистили, — продовжив співрозмовник, наголосивши на тому, що не треба носити синтетичного одягу, бо у випадку пожежі він може спричинити смертельні опіки. — А головне у цій історії — небайдужість людей. Чимало водіїв і пасажирів, які їхали в той час по трасі, зупинялися, вибігали з автівок із вогнегасниками, допомагали, хто чим міг. На жаль, загасити вогонь не вдалося, пролунав ще один вибух. Але до того моменту ми вже витягнули з машини всіх пасажирів. У відповідь на запитання, чи почуває себе героєм, Святослав Абрамюк заперечно похитав головою: який там героїзм, усе робилося «на автоматі» і будь–хто на його місці діяв би так само. Додав, що усвідомлення небезпеки прийшло до нього тільки тоді, коли побачив своїх рідних, які прийшли в лікарню: — Глянув на дружину, сина, маму і стало страшно: а якби все закінчилося не так, а набагато гірше? — зізнався Святослав і побажав водію та пасажирам, які постраждали, якнайшвидшого одужання.
