Сім років тому посеред зими, саме на Водохреще, завдяки долі й своїй професійній діяльності я прийшла у прекрасний куточок нашого міста, на берег Стиру й зустрілася там із справжніми дітьми Природи. Мова про тих, хто починає свій ранок, а дехто — завершує робочий день на березі річки, хто, зайшовши у зимовий Стир, почувається справді, як риба у воді, як птаха у небі, хто вже не уявляє без цього свого життя і дякує Богу за благодатні хвилини. Цікаві, багаті душею, сильні духом, щедрі, мудрі й сміливі люди, хоч дехто, спостерігаючи збоку, вважає їх диваками. Але щоб зрозуміти, знати й пізнати, треба самому увійти і спробувати. “Хто не вірить, хай перевірить”, — так до останньої хвилини свого життя говорила дивовижна жінка, зимова купальниця із 40-річним стажем Галина Омелянівна Горбатюк. Понад чотири десятиліття тому започаткувала справу зимового оздоровлення в Луцьку колишній медпрацівник Раїса Федорівна Агрипініна. Завдяки їй стежку до гармонії з природою, до здорового способу життя знайшло чимало лучан. І хоч цієї зими Раїса Федорівна вже не купається, все-таки розміняла дев’ятий десяток літ, розповісти і порадити може багато. Волиняни знають Богуслава Ляховича як відомого актора і кобзаря. А тут Богуслав Тимофійович — наш “стирний йог”. Новачки люблять дивитися, як наперекір літам, красиво, природно, артистично виходить у нього кожен рух. Це — наші старійшини. У людей, які щоранку приходять на берег Стиру — різні професії, життєві уподобання, різні долі. Але єднає їх особливе ставлення до Природи і Бога. Саме такою природною і божою людиною є Валерій Отченаш, спілкування з яким приносить справжнє задоволення. Працює він на заводі “Мотор”, але не можуть обійтися без нього і тоді, коли треба виконати найскладніші, найвідповідальніші роботи при будівництві та реставрації храмів, наприклад, встановити хрест на куполі. За спиною у цього чоловіка, спортсмена-професіонала дуже складна і звивиста дорога: воїн-афганець, моряк-підводник... Може, саме тому він так по-особливому вміє цінувати кожну мить спілкування з природою, так любити життя і людей, захоплюватися їх красою. А загалом це дуже скромна й надзвичайно невибаглива людина. Багато можна було б розповідати і про Ольгу Карамишеву, Мирослава Башинського, Володимира Швая, який переконаний, що саме такий спосіб життя допомагає йому бути успішним підприємцем, про юну спортсменку Віту Чепель... Свого часу до мене із своїми проблемами зверталися Юрій Шульгач, Алла та Наталя Корнійчуки, Людмила Прус, які перепробували багато різних методів лікування. Нині переконалися: не варто їхати кудись у пошуках цілителів. Варто зробити крок назустріч самому собі, задіяти приховані можливості власного організму, власної душі. Адже двері у Храм Природи відчинені для всіх і користуватися благодатною енергією Святого Духа також може кожен. Варто лише захотіти і зробити вибір. Ольга ТАБАЧУК, біоенергоінформтерапевт. м.Луцьк.
