ЩОБ НАВЧАННЯ НЕ БУЛО МУКОЮ

«А моя донечка з чотирьох років уміє читати». «А ми рахуємо вже до тисячі». Такі досягнення першачків батькам видаються панацеєю, гарантією того, що з навчанням у школі в дитини не виникатиме жодних проблем. На жаль, це не так

Треба розуміти, що готовність до школи не вимірюється лише вмінням читати, писати, рахувати і навіть трішки говорити по–англійськи. Успіхи першокласника у більшій мірі залежатимуть від того, чи вміє дитина спілкуватися. Якщо ваш малюк не боїться перепитати, коли щось незрозуміло, знає, як попросити про допомогу, легко знаходить контакт із ровесниками і дорослими людьми, то йому не важко буде адаптуватися до нового життя, він успішно засвоюватиме новий матеріал, комфортно почуватиметься у школі. І навпаки, замкнута, закомплексована дитина, навіть маючи певний запас знань, не зможе проявити себе під час уроків.
Талант спілкування не є вродженим, як багато хто вважає. Цьому треба вчити у сім’ї. Допомагають рольові ігри, довірливі бесіди, іноді необхідна навіть допомога психологів. Адже є певні особливості характеру, коли малюки надмірно соромливі, схильні до всіляких страхів, тривожності, важко переносять емоційну напругу.
Психологічна готовність до школи — це і емоційно–вольові якості. З перших років життя малюка треба привчати до того, що кожна річ повинна мати своє місце, що свої обов’язки кожен має виконувати відповідально і сумлінно. Ніхто не прийде з чарівною паличкою і не перетворить ваше чадо у працелюбного школяра, якщо ви не заклали цих якостей змалечку.
Сьогодні модно говорити про різні відхилення у сучасних дітей, зокрема, про гіперактивність з порушенням уваги. Такі учні дуже непосидючі, не можуть зосередитися під час уроку, заважають іншим. Спеціалісти «охрестили» таку проблему терміном «мінімальні мозкові дисфункції». У нормі мозок учня–першачка утримує увагу приблизно 20 — 30 хвилин, потім іде невеликий відпочинок і увага знову включається.
А ось у дитини з порушеннями активність уваги зберігається лише 5 — 7 хвилин, а відпочинок затягується надовго. Природно, матеріал на уроці майже не засвоюється. Нейропсихологи вважають, що до 70 відсотків сучасних маленьких школяриків мають певні відхилення, пов’язані з несформованістю мозкових структур. Звичайно, у це не хочеться вірити, та все ж батькам варто знати, що, можливо, іноді вони пред’являють своїм дітям непосильні вимоги. Від вас вимагається терпіння, уважне ставлення до найменших змін у поведінці, самопочутті, характері малюка, якому в цей період дуже потрібна підтримка дорослих.