НЕ ДІЛІМО УКРАЇНУ

Шановна редакція газети «Волинь-нова», хай Господь дає вам силу шукати слово правди і відстоювати правду. Я горда, що ми маємо таку цікаву газету...
А приводом для написання цих рядків стали звинувачення нас, українців, у фашизмі, погіршенні польсько-українських стосунків. Маю право висловити деякі свої погляди на ці проблеми

Валентина ЧЕРЕНЮК


Я з багатодітної сім’ї, з Ковельщини. Батько пройшов дорогами війни. Фронтові рани і тяжкий полон забрали його здоров’я в 43 роки. Як нам, п’ятьом, жилося у повоєнні роки, знаємо тільки ми. Моя мати взяла в сім’ю ще двох дітей сестри, бо вони залишилися круглими сиротами. Пенсії за батька–фронтовика ніхто не платив, раділи картоплині без хліба, збирали на стерні колоски. Коли пасли свою корівку-годувальницю і ще людську худобу займали. У колгоспі на трудодень мамі давали півмішка зерна, яке вона сама приносила на плечах.
Збирали в лісі ягоди, гриби, допомагали односельчанам, старалися добре вчитися. До речі, у 10 класі в нас була одна книжка на весь клас — 30 дітей, але мову і літературу знали добре. Вивчились, бо ніхто не шукав горілки і наркотиків. На жаль, моїх братів і сестри нема в живих. Я одна із великої сім’ї живу біля сина і внучки.
Звичайно, за 43 роки роботи хотілося б достойної пенсії, але нам її не призначили, бо ми не держслужбовці, які так «тяжко» працюють, що не видно результатів їхніх старань, але хай їм буде Бог суддею.
Раніше ніколи не було розмов про те, хто говорить українською чи російською. Жили дружно в гуртожитках, поважали одне одного, а тут, уже в незалежній Україні, знайшлися ківалови, колесніченки і склепали нові валуєвські закони, вимагаючи визнання російської мови другою державною, не знаючи ні тієї, ні іншої.
У Верховній Раді «наші слуги» просувають законопроекти, які знищують нашу мову, звичаї, культуру, забуваючи, що вони рубають ту гілляку, на якій сидять. Росія без них обійдеться, їй вони не потрібні, там є свої «яструби». Нехай наші депутати наводять порядок у своїх головах, а не сіють ворожнечу між людьми. Ми хочемо спокою, живемо в мирі з усіма, хто народився або приїхав в Україну. Хай свою мудрість виявляють у забезпеченні робочими місцями молодь.
А про фашизм говорити вони не мають права. Старше покоління пройшло все це — фашизм, сталінізм, які одного поля ягоди. Треба заборонити вживати це слово всім політикам і прийняти закон про заборону комуно–фашистських гасел та ідей. Не можна ділити Україну на Захід — Схід, Південь — Північ, бо в нас єдині Дніпро, свята Софія, ми єдиний народ. Я переконана, що той, хто любить і бажає добра людям, скаже: «Слава Україні!» і не буде розколювати державу.
м. Володимир-Волинський