Для Нової Вижви Старовижівcького району одне з найбільш характерних прізвищ — Каліщуки. Саме таке має митрополит Юрій, який очолює Українську православну церкву в Канаді...
Для Нової Вижви Старовижівcького району одне з найбільш характерних прізвищ — Каліщуки. Саме таке має митрополит Юрій, який очолює Українську православну церкву в Канаді...
Юрій КОВАЛЬ
Середульший із трьох синів Петра й Анастасії Каліщуків народився 26 травня 1951 року в передмісті Монреаля Лашіні. В дитинстві був активним, займався спортом і танцями, мав неабиякий хист до музики, співав у церковному хорі, диригував ним, а також входив до молодіжної організації Союзу української православної молоді Канади. У 1970 році, відчувши покликання до священицтва, став студентом Колеґії святого Андрія у Вінніпезі. Здобув також і гарну світську освіту в університетах Гамільтона і Торонто. Прийняв чернечий постриг, згодом отримав сан архімандрита, потім — єпископа УПЦ Канади. У травні 1996 року владику Юрія обрали генеральним секретарем церковної ради Світового конгресу українців. 1997-го від Постійної конференції українських православних єпископів поза межами України ввійшов до складу делегації, що брала участь у ІІ Світовому форумі українців у Києві. А на 22-му Соборі УПЦ Канади нашого земляка обрали митрополитом. Владика Юрій відстоює рівноправ’я всіх українських церков, шукає шляхи порозуміння між ними. Як передає його слова сайт «Релігія в Україні», у Канаді вдалось подолати ворожість, яка раніше була характерною у стосунках між Церквами, і тепер вони співпрацюють. На переконання Його Високопреосвященства, в Україні необхідно пройти такий же шлях. Проте УПЦ Канади, яка є найбільшою за межами України, має інші проблеми. Вони зумовлені тим, що представники перших хвиль української еміграції старіють, а їхні діти та внуки асимілюються з канадцями. Через це зменшуються церковні громади. Вікіпедія констатує: якщо 1989–го вони об’єднували 128 тисяч осіб у 290 парафіях, то сьогодні налічують близько 33 тисяч вірян. Про це розповіла Леся Кравець — одна із парафіянок собору святого князя Володимира, що в Торонто, яка нещодавно гостювала на Волині. За її словами, зараз у Канаду також приїжджає чимало українців. Вони насамперед намагаються знайти своє місце під сонцем, заробити на прожиття, утвердитися серед місцевого населення. Свого часу через такі випробування пройшли всі наші земляки, котрі шукали кращої долі за океаном. Щоправда, тоді вони гуртувалися між собою. Цьому якраз сприяла церква, яка є не лише осередком духовного спілкування вихідців з України, а й підтримує наші звичаї, традиції, мову. — Сподіваюсь, що переселенці нової хвилі також усвідомлять, наскільки важливо берегти пам’ять про свою землю, — зазначила жінка. Її батьки жили біля Кременця, що в Тернопільській області. Як і сім’я митрополита Юрія, виїхали в Канаду під час Другої світової війни. Леся народилася в 1950–му. З дитинства відвідувала український храм, а в юності почала співати у церковному хорі. Відтоді вже понад чотири десятки літ є незмінною його учасницею, входить до Союзу українок імені княгині Ольги. — Знаю Його Високопреосвященство вже багато років, у нас склалися товариські стосунки, коли ще був єпископом Торонто і Східної єпархії УПЦ, — сказала Леся Кравець. — Він має гарні організаторські здібності, його дуже шанують не лише представники української громади, а й взагалі канадці. Свого часу митрополит Юрій був одним із заступників президента Канадської ради церков. Знаю, що його батьки родом із волинського села Нова Вижва. Він не раз розповідав про це учасникам хору та іншим прихожанам собору святого князя Володимира. Пані Леся вирішила скористалася нагодою, щоб відвідати і куточок волинського Полісся, звідки коріння Каліщуків. З найближчої родини митрополита Юрія у Новій Вижві залишився двоюрідний дядько Микола. Для нього і його сина Петра візит заокеанської гості став приємною несподіванкою. Вони були раді почути звістку про представників їхньої великої родини, які опинились за океаном. Пам’ять про них бережуть численні світлини у сімейному фотоальбомі. Леся Кравець з цікавістю їх переглянула, а також відвідала кладовище, де поховані предки Каліщуків. Його Преосвященство у Новій Вижві ніколи не був, лише у 1992 році сюди приїжджала його мама. — Думаю, митрополиту Юрію буде цікаво дізнатися про свою рідню в Україні, — ствердила пані Леся, яка з Волині у Канаду повезла гарні враження та теплі вітання. Старовижівський район.
На фото: Владика Юрій мріє приїхати на рідну землю батьків.
