По-мирному «розлучатися» Росія ніяк не бажає
Цими днями директор Департаменту розвитку інтеграції Євразійської економічної комісії Віктор Спаський заявив, що 2012 року 1 мільйон 350 тисяч українців, що працюють у Росії, переказали на батьківщину близько 6 мільярдів доларів. За його підрахунками, це вдвічі більше, ніж Україна експортує готової продукції до Європи...
По-мирному «розлучатися» Росія ніяк не бажає...
Василь РОГУЦЬКИЙ
Цими днями директор Департаменту розвитку інтеграції Євразійської економічної комісії Віктор Спаський заявив, що 2012 року 1 мільйон 350 тисяч українців, що працюють у Росії, переказали на батьківщину близько 6 мільярдів доларів. За його підрахунками, це вдвічі більше, ніж Україна експортує готової продукції до Європи. В умовах інформаційної та економічної війни, яку влаштувала Росія, щоб не допустити зближення України з ЄС, такі заяви можуть звучати не просто так. Цілком імовірно, що наступною мішенню Кремля стануть саме наші заробітчани, яких почнуть переслідувати у Росії (Володимир Путін ще торік звинувачував українців, що вони отримують у них гроші, але не платять податків). Такі побоювання, до речі, поділяє і Європарламент. Західні політики, здається, нарешті почали виходити зі сплячки й жорстко реагувати на абсолютно неприйнятний у ХХІ столітті тиск і шантаж з боку Росії щодо своїх сусідів, зокрема й України. У резолюції від 12 вересня Європарламент рішуче виступив проти безпідставного обмеження Росією «мобільності робітників», а також проти «торгових обмежень з її боку, візових заборон, втручання Москви у заморожені конфлікти» тощо. Нагадаємо, що Угоди з ЄС у рамках програми Східного партнерства готують чотири країни – Україна, Вірменія, Грузія та Молдова. З Грузією Москва мала збройний конфлікт, і стосунки між цими країнами й досі прохолодні. Про тиск на Україну раз у раз повідомляють ЗМІ. Намагаючись віднадити Молдову від Європи, днями Москва заборонила ввезення вина з цієї країни. А тиск на Вірменію призвів до несподіваної заяви президента Сержа Саргсяна про приєднання до Митного союзу. І це після чотирьох років переговорів щодо підписання Угоди з ЄС! Практично всі європейські експерти одностайні: Єреван не витримав важкої руки Москви. Тож не дивно, що Європарламент не просто засуджує дії Росії, а й радить своїм виконавчим органам «виступити з конкретними та ефективними заходами для підтримки країн-партнерів». Можливо, ці заходи стосуватимуться й послаблення візового режиму з ЄС. Ще одним із мозолів, на який може натиснути Росія, нардеп Володимир Ар’єв називає розігрування кримської карти, де стоїть російський військовий флот, бездумно залишений там українськими керманичами аж до 2042 року. Вже 2003-го конфлікт у районі кримського острова Тузла ледь не призвів до бойових дій. За словами військового експерта Олексія Арестовича, який на ту пору служив у Головному управлінні розвідки, напруга була така, що «офіцери психологічно уже воювали». Він, до слова, називає нинішній конфлікт із Москвою четвертою війною за останні 20 років (крім «мєшковщини в Криму, Тузли і газових конфліктів»). Арестович навіть не виключає залучення військових, але вважає такі дії Росії безперспективними: — Українська армія може відступати, але якщо люди візьмуть у руки зброю, то росіяни не втримаються. В Україні вистачить півтори тисячі війська, щоб 100-тисячні окупаційні війська почувалися непевно. Є закон спецназу: якщо в тилу угруповання діє 5 відсотків диверсантів — воно втрачає здатність рухатися вперед. Сподіватимемось, що до таких жахів не дійде. Проте є не тільки зовнішній тиск, а й внутрішньоукраїнський опір євроінтеграції. Згідно з опитуваннями, 36 відсотків українців підтримують шлях у Митний союз із Росією, чимало не визначились або не проти і ЄС, і МС одночасно. Значна частина виборців правлячої Партії регіонів виступають саме за зближення з Росією. Втім, розколу серед регіоналів з цього питання не сталося – і після розмови з Президентом у їхніх лавах зберігається принаймні видима одностайність щодо євроінтеграції України. Тому російську ковдру на себе перетягли менші проросійські політичні сили та різноманітні рухи. Починаючи від так званої секти Догнала (вважають себе правовірними греко-католиками), яка, за інформацією газети «Експрес», звернулася до президентів Росії та Білорусі із закликом… «направити миротворчі спецпідрозділи в Україну для збереження легальної влади і незалежності народу». А от комуністи й «Український вибір» Віктора Медведчука пішли іншим шляхом – хочуть референдум із приводу вступу до Митного союзу. Ініціативна група вже навіть відповідні документи подала до ЦВК. За референдум їм треба зібрати 3 мільйони підписів. В умовах розхитування і нагнітання ситуації його наслідком міг би бути ще глибший суспільний розкол. Проте Голова Верховної Ради Володимир Рибак каже, що плебісцит Україні не потрібен, адже ми нікуди не вступаємо – ні до Митного союзу, ні до Європейського, а всього-на-всього підписуємо Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Утім, якщо так воно і буде, то Угода може стати початком важкого, але реального руху в бік ЄС. І у боротьбу навколо цього залучено чимало сил як в Україні, так і за її межами. Хочеться вірити екс-голові моніторингового комітету ПАРЄ Ганне Северінсен, яка каже, що «у довготривалій перспективі м’яка сила Європи буде сильнішою, ніж великий кийок Росії».
