Село потерпає від незнання законів і відсутності лідерів
Село потерпає від незнання законів і відсутності лідерів
ЧОМУ ІВАН ПІШОВ В "ОПОЗИЦІЮ" В одних селах на основі майна колишніх колгоспів створені нові підприємства і з більшим чи меншим успіхом працюють, в інших — все розікрадено-розділено, і там, крім дядькової конячки на городі, вже нічого не працює. А от у Рудниках Маневицького району якраз підійшли до моменту, коли вирішується: бути їм серед отих перших сіл чи других. Від колишнього колгоспу-мільйонера тут ще залишилась частина майна, і навколо питання, як цим майном правильно розпорядитись, щоб теперішні сільські пейзажі через деякий час не почали нагадувати повоєнні, і розгорілась суперечка. Як і зазвичай, є дві протилежні думки. Першу представляє сільськогосподарський виробничий кооператив "Маяк" (крім Рудників, до нього належать села Калинівка, Острови, Мар`янівка), який очолює Микола Винарський. За логікою, раз підприємство існує, значить має перспективи росту і не тільки ефективного використання майна своїх 1059 співвласників, а й його примноження. Другу точку зору представляє частина співвласників майна, які вважають, що з такими методами господарювання, як зараз, через рік-два не буде ані самого "Маяка", ані їхнього майна. Тому, кажуть вони, віддавайте, поки не пізно, нам наше майно, і ми створимо свій "колгосп". А краплею, яка переповнила їхню чашу терпіння, стало те, що на початку минулого року "Маяк" склав договір про оренду землі не із усіма співвласниками, а тільки із 175 людьми. Поки не зібрали урожай, усе було тихо-мирно. Але коли восени Петру, який був серед цих 175-ти, видали центнер вівса, як плату за оренду землі, а Іван не отримав нічого, то Іван, ясна річ, одразу ж став "опозицією": — По-перше, чому склали договір не зі мною, а з Петром? — запитав він. — А по-друге, якщо я нічого не маю з того "колгоспу", то навіщо він має "за так" використовувати моє майно? Для читачів пояснимо, що у СВК, яким і є "Маяк", на відміну від, наприклад, приватно-орендних підприємств, за майно співвласники оплати не отримують. Точніше, теоретично можуть її отримувати, якщо підприємство ефективно працює і має прибутки. Але ж... НА 83 "КОЛГОСПНИКИ" — 50 КОРІВ А працює "Маяк" так. На 83 робітники тут є... 50 голів худоби, в минулому році було засіяно та зібрано зернові трохи більш як зі ста гектарів ("смішні" показники у порівнянні з колишніми, коли тримали кілька тисяч голів худоби і засівали тисячі гектарів землі). Підприємство має 12 тракторів, 23 автомобілі, 7 комбайнів, млин, пилораму і... 204 тисячі боргу. Понад 90 тисяч з цієї суми — це борг за електроенергію, який тягнеться, щоправда, уже роками. Тому пилорама і млин, які б насамперед мали працювати так, щоб аж "гай шумів", простоюють, бо у них відключено електрику. А найбільший прибуток, судячи із річного звіту Миколи Винарського, підприємству приносять вантажівка, яку здають в оренду приватнику, і тополі, які зрізали вздовж дороги, що веде до села. Тому зрозуміло, що "Маяк" склав договір на ту кількість землі, яку був в силі обробити. За словами Миколи Винарського, землю в оренду підприємство взяло у своїх працівників, а також у пенсіонерів. Так само зрозуміло, що людям, які опинились за бортом, не було сенсу свої майнові паї і далі тримати в "Маяку". Звична ситуація: одні хочуть забрати майно, а інші його не дуже хочуть віддавати. Як розумієте, не віддали і досі, бо інакше б не їздили до Луцька у різні інстанції, в тому числі і до нашої редакції, "ходоки". Хоча одразу лід було скрес: при активній участі сільського голови Петра Гамалійчука ("я мусив гасити "пожежу" в селі") в кінці листопада минулого року відбулись збори засновників СВК, на яких було поновлено роботу комісії з організації вирішення майнових питань. На зборах вибрали нового голову комісії — з "опозиціонерів" — Миколу Назарчука. Керівництво СВК навіть виділило кімнату, де секретар комісії приймав заяви про вихід з СВК, і усього таких заяв, включаючи написані ще з 2000 року, надійшло понад 450. Але потім чомусь члени комісії, пославшись на незаконність обрання Назарчука своїм головою (пояснили це тим, що на загальних зборах не було потрібних двох третин голосів із 1059), на своєму засіданні переобрали собі голову — пана Миколу Винарського, теперішнього керівника СВК. А сільському голові "зверху" порадили не пхати свого носа у цю справу. Не важко здогадатись, що у такому складі над розпаюванням майна в натурі комісія працювала б, як мокре горить. Тому люди стали домагатись нових зборів. І вони відбулись. Як все проходило, ми бачили на власні очі. СВК — ЩОБ ЗАВЕЗТИ ПОКІЙНИКА НА ЦВИНТАР? Забігаючи наперед, про два висновки, які ми винесли після зборів: село потерпає від елементарного незнання і від відсутності лідерів. Сюрпризом для усіх стали вже слова представника обласного управління сільського господарства Алли Снарської: багатостраждальна комісія з організації вирішення майнових питань — нелегітимна. Її робота закінчилась одразу після того, як селяни отримали майнові сертифікати. А розподіляти майно в натурі повинна інша комісія… Уявляєте, усі про це дізналися тільки під час зборів? Чому вкотре стається так, що багато зусиль зводяться нанівець тільки через те, що на місцях не змогли усе юридично грамотно організувати? Але це, як кажуть, півбіди, або й того менше. Комісію можна обрати нову і почати роботу з початку. Це, власне, й зробили. Але від того — ні холодно, ні тепло. Головуючий просто запропонував автоматично склад старої комісії "перенести" у нову. Млявим підняттям кільканадцяти рук і вигуків із залу "хай будуть ті самі" рішення й прийняли. А що ж "опозиція"? А нічого. Не змогла нікого протиставити навіть такому явно несильному керівнику, як Микола Винарський. Не було тієї людини, яка б чітко і зрозуміло пояснила, що бере на себе відповідальність з організації альтернативного підприємства, як збирається розпорядитись майном, як бачить майбутнє. Нас запевняли, що такий чоловік є, але в цей день він був хворий. Однак ніхто з ініціативної групи про це навіть не заїкнувся. Крім того, "програли" прихильники нового господарства і комісію з розподілу майна в натурі. Чому не наполягли на поіменному голосуванні? Чому не ввели у комісію своїх представників? Відповіді на ці запитання, очевидно, слід шукати в попередньому абзаці. …Словом, одні звинувачують інших в тому, що ті намагаються розвалити господарство — мовляв, яке б воно не було, але принаймні є піти у кого попросити машину, щоб завезти покійника на цвинтар. А інші кажуть, що так господарюючи, скоро і цього не можна буде зробити. По суті, і одна, і інша сторона хоче одного: врятувати те, що ще можна врятувати. Але, схоже, селяни, звичні до того, що хтось прийде звідкись зверху і розкаже, як бути, не можуть зрозуміти, що вирішувати свої проблеми мусять вони самі. Тому й не дивно, що дехто в залі навіть не дочекався головного моменту на зборах — голосування за комісію з розподілу майна. — Ідемо, Манько, бо вже три "часа" і треба поїти корову, — сказала одна жіночка іншій якраз перед голосуванням. Вони, як і ще дехто, піднялись і пішли. Василь УЛІЦЬКИЙ, Олександр ЗГОРАНЕЦЬ.
