ЧИ НЕ СТАНУТЬ «ВИГІДНІ КРЕДИТИ» КАБАЛОЮ ДЛЯ ГРОМАД?
Міських і районних керівників просять не боятися позичати гроші для розвитку своїх територій, та ще й під державні гарантії...
Міських і районних керівників просять не боятися позичати гроші для розвитку своїх територій, та ще й під державні гарантії...
Ярослав ГАВРИЛЮК
У червні цього року уряд створив Фінансово-кредитну раду як консультативно-дорадчий орган з відбору проектів, які кредитуватимуться під державні гарантії. Постановою Кабміну визначено, що позиками можуть скористатись центральні органи виконавчої влади та головні розпорядники бюджетів міст, сіл та селищ для впровадження енергоощадних заходів, реконструкції чи ремонту житлових будників, установки систем доочистки води на об’єктах соціальної сфери, розвитку ліфтового господарства тощо. Про механізми реалізації урядової постанови говорили у Ковелі під час наради за участю голови облдержадміністрації Бориса Клімчука, міських голів та районних керівників. Вони отримали рекламні матеріали «Укргазбанку» та пакунки від фонду одного з депутатів Верховної Ради. Перед присутніми виступили директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Олександр Блащук, директор столичного державного підприємства «Центр розвитку державно-приватного партнерства» Євгеній Радченко, радник народного депутата України Степана Івахіва Валерій Черкаска та керівник обласної дирекції АБ «Укргазбанк» Володимир Вовк. На 2013 рік заплановано виділити 50 мільярдів гривень для державних гарантій. Кредити розраховані на 10 років із мінімальними відсотками, які сплачує не позичальник, а держава. До речі, сума її боргових зобов’язань сьогодні становить 106 мільярдів гривень, а найбільша його частина – перед Міжнародним валютним фондом. — Держава підтримає вас, – запевнив голова облдержадміністрації Борис Клімчук керівників виконавчих органів влади. – Хто перший розробить і подасть проект на затвердження, той матиме пріоритет. Тож не варто гаяти час. Ці кошти допоможуть містам. Але варто подбати про те, щоб проекти на кредитування окупилися. Тоді їх впровадження в майбутньому зекономить гроші місцевих громад. — Не треба боятися цього ресурсу, – додав Євгеній Радченко. – Уряд гарантує виконання своїх зобов’язань і підтримує програму. Варто скористатися світовим досвідом вирішення наболілих питань сьогодні і самостійно, а не чекати бюджетного фінансування. Потім держава допоможе погасити кредит, але місто вже матиме модернізовану тепло- чи водомережу, освітлення тощо. Однак програма Кабміну має певні ризики, про які на нараді, зрозуміло, не йшлося. Держава стартує з цим проектом тоді, коли ще не відомий реальний дефіцит бюджету. Урядовий прогноз передбачає зростання ВВП цього року на 2,5—3,4%, тоді як за підсумками першого кварталу цей показник знизився на 1,1%. Та й надмір поданих проектів може розпорошити фінансовий ресурс. «Коли йде дві тисячі проектів, то ніяких пріоритетів немає, йде просто розпорошення ресурсу. Коли дві тисячі проектів, можу сказати майже напевно, що лобізм буде присутній», — вважає екс-віце-прем’єр Василь Роговий. До того ж ще не забулась негативна історія застосування механізму кредитування під державні гарантії в Україні. То чи не потраплять потім територіальні громади у своєрідну кабалу? І чи не доведеться їм розплачуватися за «вигідні кредити» своєю землею або комунальним майном? Як кажуть, безкоштовний сир буває лише у мишоловці.