СПОСТЕРЕЖЕННЯ: українець Ніколай не може знайти німецького пива

У підручниках, за якими вивчаю німецьку, вперше натрапила на згадку про українців.

Ці мовні посібники універсальні: у них не знайдеш жодного слова іншою мовою, окрім німецької. А героями, які ілюструють певні ситуації, є люди з різних країн світу. І от недавно там з’явився українець із дивним іменем Ніколай. Він намагається вселитися в недорогий хостел і по кілька разів задає ті самі запитання дівчині на рецепції. А потім цікавиться, як потрапити на фестиваль пива. Його 6-річна дочка у цей час хитро посміюється і каже: «Я цю дорогу знаю, з татом уже не раз там бувала».
І кому на таке скаржитися: німецькому посольству, адміністрації президента чи в комісію захисту моралі? Воно б і нічого страшного, але в книжці також є така собі гримерка Коріна зі Швейцарії. Вона орендує дорогу, простору, з усіма вигодами квартиру в центрі Берліна. Або емансипована студентка з Австрії Марія, в якої закінчилися гроші і харчі. З цього приводу вона влаштовує істерику своєму хлопцеві, і той швиденько організовує пікнік. А, втім, може, й не варто нарікати на недолуге бачення нашої країни. Хто знає, на що здатна в майбутньому 6-річна українська дитина, яка легко орієнтується у німецьких дорогах. Якщо тато не надто поїтиме її пивом, вона ще перевершить і успішну Коріну, і примхливу Марію, міркує Ярослава Тимощук.