Тим, у кого ростуть малі агресори, не позаздриш. Батьки однокласників скаржаться, вчителі викликають до школи, просять вплинути. Що робити? Сварити, карати?...
Тим, у кого ростуть малі агресори, не позаздриш. Батьки однокласників скаржаться, вчителі викликають до школи, просять вплинути. Що робити? Сварити, карати?
Ні, жорсткими методами виховання справі не зарадиш. Вислухавши чергову порцію нотацій, дитина добрішою не стане. Навпаки, ще більше озлобиться. Батькам, перш ніж вживати якісь заходи, необхідно проаналізувати причини агресивності свого чада. Можливо, ви недостатньо приділяєте уваги дитині. Мало забезпечити її гарним одягом, іграшками, смаколиками, необхідно щодня викроювати час на спілкування. Адже іноді погана поведінка ― своєрідний протест, прагнення привернути увагу батьків. Інша сторона медалі ― надлишок турботи. Якщо в сім’ї створилися такі умови, що дитина відчуває повну вседозволеність, їй все пробачають, то і в класі вона буде вести себе не найкраще. Іноді батьки самі заохочують малюка «давати здачі», мовляв, щоб ніхто не ображав. Найчастіше агресія ― це спроба виділитись у колективі. Іншого способу дитина не бачить. Поговоріть з класним керівником, нехай він залучає ваше чадо до участі у різних заходах. Запишіть свого забіяку в гурток чи секцію, де йому буде цікаво. Аналізуйте всі шкільні конфлікти. Спільно шукайте альтернативу агресії. Пояснюйте, що почуття й емоції треба контролювати, а спори можна вирішувати мирним шляхом.
