— Мій брат переніс інфаркт. Йому рекомендують зробити коронарографію, але він ніяк не може зважитися. Лячно, бо не знаємо до пуття, що це за процедура і наскільки вона безпечна...
— Мій брат переніс інфаркт. Йому рекомендують зробити коронарографію, але він ніяк не може зважитися. Лячно, бо не знаємо до пуття, що це за процедура і наскільки вона безпечна. Будь ласка, розкажіть, як проводиться коронарографія і які ускладнення можуть виникнути, — звертається наша читачка Оксана Луцюк із Ковельського району
Коронарографія — найбільш точний та достовірний метод дослідження, який ще називають «золотим стандартом» діагностики ішемічної хвороби серця. Він дає змогу точно визначити характер, місце і ступінь звуження коронарної артерії, а отже, допомагає вирішити питання про вибір і за потреби обсяг проведення надалі таких лікувальних процедур, як балонна ангіопластика, коронарне шунтування. За кордоном коронарографія давно стала звичним, рутинним методом діагностики, який застосовують при підозрі на атеросклероз серцевих артерій. Вчасно проведена, вона рятує людські життя. Коли ж необхідно проводити це дослідження? Тоді, коли високий ризик ускладнень за даними клінічного та неінвазивного обстеження, у тому числі при безсимптомному перебігу ішемічної хвороби серця. Якщо медикаментозне лікування стенокардії не дає бажаного ефекту. Якщо людина перенесла інфаркт міокарда. Логіка тут проста: у вас уже утворилася небезпечна атеросклеротична бляшка, тож, імовірно, їх є ще кілька. Рекомендують коронарографію і тим, у кого вперше з’явився біль за грудиною після навантаження або емоційних переживань. У групі ризику — чоловіки працездатного віку, які ведуть активний спосіб життя. До проведення процедури пацієнтові призначають необхідні аналізи і дослідження, за потреби залучають фахівців інших спеціальностей. Людині пояснюють суть того, що відбуватиметься. Процедура є малотравматичною, пацієнт перебуває у свідомості. Постійно контролюється кров’яний тиск і серцевий ритм хворого. Після місцевої анестезії через стегнову артерію вводиться спеціальний катетер. Його проводять через верхню частину аорти у просвіт коронарних артерій. Через катетер вводять рентгеноконтрастну речовину, яка струмом крові розноситься по коронарних судинах. Процес фіксується за допомогою спеціальної установки — ангіографа. Результати виводяться на монітор. Лікар чітко бачить усі атеросклеротичні бляшки, а головне, наскільки вони звужують просвіт артерії. Якщо більше ніж на 70 відсотків, значить, певна ділянка серцевого м’яза страждає від браку крові й необхідно терміново вживати заходів. У таких випадках за згодою пацієнта судину у звуженому місці розширюють спеціальним балоном для відновлення кровотоку і встановлюють один або кілька стентів, щоб уникнути у майбутньому повторного перекриття просвіту судини і, відповідно, інфаркту. Усі можливі побічні ефекти від коронарографії набагато менші від того ризику, якому піддається пацієнт із ішемічною хворобою серця, не отримуючи лікування. Можливі ускладнення: кровотеча у місці пункції; порушення ритму серця; алергійна реакція на контраст; тромбоз коронарної артерії. Але такі небажані явища трапляються вкрай рідко. Коронарографію можна зробити в обласній, а з нинішньої осені — й у Луцькій міській клінічній лікарні. У рамках програми «Волинькард» передбачено фінансування для безплатного проведення цієї процедури пацієнтам, яких скеровують кардіологи.
