Звертаюся саме до Вас, хлопців і дівчат, приблизних ровесників нашої Незалежності...
Звертаюся саме до Вас, хлопців і дівчат, приблизних ровесників нашої Незалежності...
Святослав ВАКАРЧУК, лідер гурту «Океан Ельзи»
Звертаюся до Вас — до тих, кому зараз плюс–мінус 20—25. Саме до Вас іще й тому, що не зовсім упевнений, що старше покоління добре почує мене й до кінця зрозуміє. А от за Вас чомусь я впевнений! Побачивши те, що сталося в суботу, 30 листопада, на Майдані, я написав емоційного листа до жителів Півдня і Сходу України. Я справді писав його, стримуючи сльози. І звертався до всіх не мовчати. Не мовчати про те, що сталося в Києві. Про те, що на Сході і Півдні, як виявилось, багато хто чомусь вважав проблемою лише Києва, до того ж штучно створеною все тим же Києвом і Західною Україною. Я отримав реакцію на свій лист. Багато хто почав наводити мені аргументи. За і проти вступу в Євросоюз… Я сидів і думав… До чого тут взагалі Євросоюз? Невже Ви думаєте, що я не написав би такого ж листа, якби силою розігнали майдан, що стояв за вступ до МС з Росією? Невже Ви думаєте, що я можу розділяти студентів, побитих кийками «Беркута», на «своїх» і «чужих»? Невже Ви вірите, що я зміг би мовчати, коли б до в’язниці кинули мирних мітингувальників, які вийшли до адміністрації президента, що мав би інше прізвище або інші політичні погляди? Невже Ви, молоді люди, справді відчуваєте себе розділеними на Схід і Захід? Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ! Не Ваше покоління стало солдатами у цьому абсурдному протистоянні. Генерали від політики зробили «гарматним м’ясом» покоління ваших батьків і дідів. Розділяючи і володарюючи відповідно до відомого принципу. Але ж найбільше від цієї «війни» страждаєте Ви, молоді люди. Поки Ваші батьки в кухонних розмовах нападають одне на одного, Ваших ровесників б’ють палицями на вулицях. Б’ють і кидають до в’язниць, не розбираючи, звідки вони і якою мовою розмовляють. Тих, хто віддає накази, не цікавить, звідки Ви і за кого голосували. Ви для них — так, використаний матеріал. Матеріал для цементування нелюдських законів. Поки шахтарі з Червонограда й Донецька сперечаються, хто з них більше годує країну, чиновники без переконань і з гербом у вигляді грошових знаків успішно обкрадають і перших, і других. А щойно напруга спадає — кидають нову кістку погризтися. Невже Ви справді будете вестися на це? Я В ЦЕ НЕ ВІРЮ! У Вас одна Батьківщина — Україна! Ви просто не маєте іншої Батьківщини. Ні в минулому, як Ваші діди і батьки, що живуть спогадами та ностальгією. Ні в майбутньому, як «ваші» політики, котрі тільки й думають, як би вивезти звідси своїх дітей. Не дайте політикам розвести Вас. Не дайте кухонним розмовам батьків розсварити Вас. Не дайте підступним міфам жадібно їсти ваші молоді душі. Я бачив Ваші очі!!!! В кожному місті України!!! Вони яскраві! І усмішки Ваші щирі! Ваша енергія — це те, що об’єднує нас по-справжньому! Візьміть відповідальність на себе просто зараз — і Ви перетворите цю землю на діамант. Безмежно твердий і невимовно сяючий. У ЦЕ Я ВІРЮ! Тільки не мовчіть, заради Бога, не мовчіть!
