ЯНУКОВИЧ ТАК І НЕ ВІДЧУВ НЕРВ НАРОДУ

Хоча учасників акцій протесту можуть звільнити, до інших вимог Євромайдану Президент наразі залишається глухим...


Василь РОГУЦЬКИЙ


Почну з анекдота. Чоловік, у житті якого нічого не ладилося, звернувся за порадою до мудреця. «Купи козу, — сказав мудрець, вислухавши його нарікання. — І тримай її у себе вдома». Через деякий час чоловік поскаржився знову, що життя стало взагалі нестерпним. «Продай козу — стане легше», — запевнив мудрець... Інколи здається, що саме за таким принципом діють ті, хто вважає себе владою в Україні, адже після чотирьох років «покращення» держава, як визнав Леонід Кучма, стала банкрутом. Порятунок завдяки російським грошам від власноруч створеного колапсу, яким лякав українців Микола Азаров, нам подається як велике досягнення «професіоналів»! Справді: щоб зробити добре, треба спочатку зробити погано, а тоді повернути, як було.
Так само і з Євромайданом. Брехня влади про євроінтеграцію і розправа над студентами вивели на вулиці мільйони українців. Але винними зробили не тих, хто спровокував кризу, а тих, хто голосно говорив про неї. Відтак активісти опинились під слідством. Настав час продавати козу — і 19 грудня Верховна Рада приймає рішення, яким учасників акцій протесту великодушно звільняє від відповідальності.
Звісно, добре, що верхи хоч у чомусь прислухались до Євромайдану, й ув’язнені фактично за політичні погляди будуть на волі (якщо, ясна річ, Президент підпише цей Закон). Але ж творці нинішньої кризи і далі міцно тримаються за свої крісла!
До речі, опозиціонер Анатолій Гриценко не проголосував за законопроект про звільнення активістів Євромайданів, бо вважає, що формулювання «учасник акції протесту» стосується і «Беркута» та інших організаторів розправи, яких можуть не притягнути до відповідальності. Інші опозиціонери це заперечують і наголошують, що саме на їхню вимогу слова у законопроекті «осіб, пов’язаних з участю в акціях протесту», куди б справді можна було віднести і силовиків, замінили на формулювання «учасників акцій протесту», яке стосується лише мітингарів.
Юристи ж взагалі називають цей закон недолугим, адже він не робить різниці між провокаторами і затриманими за політичними мотивами, і взагалі підміняє собою судову гілку влади, що неприпустимо. «Дорога опозиціє, у вас закінчились юристи? Чи мізки?» — обурюється якістю цього закону адвокат та активіст Євромайдану Євгенія Закревська.
Тим часом не стихають розмови про інші вимоги Євромайдану, аж до дострокових виборів Президента. Віктор Янукович дав зрозуміти, що мільйон чи десять мільйонів людей можуть собі кричати аж до хрипоти, але він у відставку не збирається. На жаль, Янукович так і не відчув нерв народу, який вийшов на майдани. Видно, він і далі думає, що протести — то технології підступних ворогів, а не наслідки його ж політики і його підлеглих. Якби у нормальній країні стільки людей особисто заявило про нелегітимність Президента, він би давно погодився на вибори. А наш гарант здатен лише або кийками лупцювати, або робити вигляд, що нічого не відбувається.
Втім, якою б дорогою далі не пішов Євромайдан, його уже називають унікальним явищем. Безпрецедентна самоорганізація та самодисципліна протестувальників стала яскравим прикладом, як завдяки людській солідарності можна чудово давати собі раду. Оптимісти сподіваються, що цей імпульс, народжений у майданівському інкубаторі, зможе поширитися на всю Україну, й у нас поряд із владою та опозицією нарешті з’явиться потужний третій гравець — громадянське суспільство. «Нам не пороблено, ми — нормальні», — робить у зв’язку з цим висновок експерт з комунікацій Євген Глібовицький, чим справді вселяє надію. Тим паче, як не втомлюється повторювати Славко Вакарчук, усе тільки починається…