БЮДЖЕТ-2014 ГІРШИМ НЕ БУДЕ, ХОЧ ОПТИМІЗАЦІЇ НЕ УНИКНУТИ

Минулого четверга депутати обласної ради, члени постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики Анатолій Грицюк, Олександр Свирида та Іван Смітюх, заступник голови облдержадміністрації Едуард Стоєв, директор департаменту фінансів Ігор Никитюк, директор департаменту економічного розвитку і торгівлі Олександр Блащук, голова Камінь– Каширської райдержадміністрації, депутат облради
Іван Вовк, голова Любомльської райдержадміністрації Олександр Дзядук, експерт Микола Гринюк (очолював ДПА в області в 2001—2005–х та 2010—2011 роках), начальник відділу з питань бюджету, економічної політики та проектної діяльності облради Алла Яценюк обговорили питання, що особливо хвилюють волинян: яким буде бюджет-2014, де шукати резерви його наповнення, чи вистачить грошей для реалізації прийнятих програм

Валентина БЛІНОВА

Головний редактор «Волині–нової» Олександр Згоранець назвав цю тему надзвичайно актуальною, адже головного фінансового документа держави досі нема, що й тривожить громадян. Модератор засідання — начальник відділу інформаційного забезпечення діяльності облради Оксана Лукашук розпочала розмову із запитання, чи відповідають пріоритети програми економічного і соціального розвитку краю, яку щороку затверджують депутати, можливостям обласного бюджету.
Анатолій Грицюк: У цьому документі зауважив дисбаланс між потребами і потенційними надходженнями.
Едуард Стоєв: Зазвичай це різні документи і цифри у них не збігаються.
Ігор Никитюк: Над бюджетом ми щойно почали працювати, тож намагаємося врахувати головні показники програми.
Іван Смітюх: Наша область дотаційна, її економіка розвивається повільно. Хотілося б, щоб на нашій території до бюджету збирали більше коштів.
Іван Вовк: Зазначені показники свідчать, що волиняни матимуть продуманий бюджет розвитку і достатньо видатків на соціальні програми.
Олександр Дзядук: Цьогорічні надходження від приватного бізнесу дають підстави упевнено сказати: програму буде виконано.
Микола Гринюк: Показники виконання бюджету-2013 тривожать. Адже головний резерв його наповнення — виведення економіки із тіні. Мають бути прозорими і видатки бюджету.
Олександр Блащук: Щороку коштів не вистачає, але департамент фінансів у програмі визначає, куди насамперед їх спрямувати.
Алла Яценюк: Цей документ створює майданчик для залучення на її виконання не тільки коштів обласного бюджету, а й позабюджетних надходжень.
Олександр Свирида: Зазвичай намічаємо зробити більше, але не завжди все виконуємо. Програма соціально-економічного розвитку — це дорожня карта, декларація про наміри. Тому вона, очевидно, не відповідає обсягам бюджету. На це впливає й політична складова, інвестиційний клімат, незахищеність власності. За цієї влади завжди буде розрив між намірами і можливостями.

— За оперативними даними, до загального фонду місцевих бюджетів області у січні–листопаді цього року надійшло 959,3 млн грн — 92,9 відсотка запланований коштів. Не виконано бюджети Луцька, Володимира–Волинського, Ковеля та Нововолинська, а також зведені бюджети Іваничівського, Камінь–Каширського, Ківерцівського, Локачинського, Любешівського, Любомльського, Маневицького, Ратнівського та Старовижівського районів. Чому не виконується обласний бюджет-2013?
Ігор Никитюк: Майже 90 млн грн — таким очікуємо недовиконання бюджету з власних доходів. Головна причина — недобір податку з фізичних осіб. Бо мінімальна зарплата піднімалася лише двічі. Але всі статті видатків, передбачені обласним кошторисом, будуть профінансовані. Для цього існує механізм середньострокової позики.
Олександр Свирида: Бюджет області віддзеркалює економічну ситуацію в державі. Упродовж п’яти кварталів виробництво падає, що й призводить до невиконання надходжень податків та зборів. За моїми підрахунками, дефіцит сягнув 50—60 мільярдів гривень, бо затримуються соціальні виплати, не йдуть кошти для виконання програм, є заборгованість перед будівельниками. Влада знайшла вихід із ситуації — позичила в Росії 15 млрд доларів, які погіршать ситуацію: частину цих коштів розкрадуть, решта пустять на прямий і непрямий підкуп виборців, зокрема збільшення пенсій та заплат, доплат соціальним працівникам, на фальсифікації.
Якби Україна підписала Угоду про асоціацію з ЄС, потік коштів із-за кордону стимулював би розвиток багатьох галузей. Нині цей процес зупинився. Приміром, завод «Кромберг енд Шуберт Україна», що планував добудувати корпуси і розширити виробництво, наразі вичікує. Інші іноземні інвестори — теж.
Едуард Стоєв: Цього року влада активно залучала гранди на програму «Польща–Білорусь–Україна» та реалізовувала другу фазу ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Здійснено 34 проекти, завдяки яким область одержала 25 мільйонів євро. Будівництво каналізації у Шацьку вирішить проблему збереження екосистеми долини Західного Бугу на прикордонних територіях України, Польщі, Білорусі, а також озера Світязь. Спорудження водолікувального корпусу на території Грем’яченської сільської ради Ківерцівського району підніме престиж санаторію матері і дитини «Пролісок». За інвестиційні кошти придбають обладнання та медичну техніку для опікового відділення Луцької міської лікарні. Модернізують зоопарк в обласному центрі, придбають обладнання для утримання доріг у Шацьку, а фахівці, які працюють із важкими підлітками, зможуть удосконалювати свою роботу, впроваджуючи міжнародний досвід.
Волинь — учасник чотирьох інфраструктурних проектів, що передбачають модернізацію державного кордону і співфінансуються Європейським Союзом під егідою Програми прикордонного співробітництва «Польща–Білорусь–Україна 2007-2013». Наш регіон підтримує зв’язки з іншими міжнародними інституціями. Незабаром за підтримки ОБСЄ розпочнеться реалізація проекту «Електронне урядування-2013», вартість якого 110 тис. євро.
Медичні заклади області — учасники Програми здоров’я матері та дитини, що здійснюється коштом уряду Швейцарської Конфедерації. Волинь виборола право на 30 регіональних проектів транскордонного спрямування у рамках Програми прикордонного співробітництва «Польща–Білорусь–Україна 2007—2013», запровадженої ЄС у рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства.
Іван Смітюх: Досконало не знаю тексту Угоди про асоціацію з ЄС, але хотів би, щоб і я, і мої діти жити так, як у Європі. Поки що Україна не може наздогнати її в технологіях і знаннях, а відтак конкурувати зі світовою економікою. Вважаю, треба терміново міняти підходи, орієнтуватися на експорт, залучати спеціалістів не за політичними поглядами, а професійними якостями, зокрема і з-за кордону. Бо наші навчальні заклади дають лише теоретичні знання без практичних навичок.
Волинь не можна виокремити із загального процесу. Маю невеликий приватний бізнес, який забезпечує роботою 500 людей. Щоб розвивати його, потрібно 8 — 10 мільйонів євро. Інвесторів залучити важко, бо нема сприятливого для них середовища.
Іван Вовк: У Камінь–Каширському районі із сільськими бюджетами справились. А от районний не виконали з об’єктивних причин, бо діє соціальна пільга.
Олександр Дзядук: У Любомльському районі шість сільрад удвічі перевиконали бюджет, п’ять — у 1,5 раза, бо прийшли інвестори, які обробляють землю і сплачують орендну плату. В аграрній галузі створено нові робочі місця. У людей з’явився більший інтерес до фермерства. Дохідна частина районного бюджету підвищилась і завдяки реалізації молока з індивідуальних селянських господарств. Надходження зросли за рахунок переоцінки земельних ділянок. Це резерв додаткових коштів для соціально–економічного розвитку громад.

— Чи вистачить у кошторисі наступного року ресурсу для задоволення запитів і клопотань основних розпорядників коштів?
Ігор Никитюк: Дохідну частину кошторису виконати цілком реально. Бо мінімальна зарплата підвищуватиметься тричі і зросте на 8,1% . Це збільшить доходи з фізичних осіб — основний податок як загалом в області, так і для обласного бюджету. Видатки зростуть на 14,7%. У державному бюджеті передбачено 3,5 млрд грн для фонду регіонального розвитку і 3,5 млрд грн державних капітальних видатків, тобто в 2,4 раза більше, ніж цьогоріч. А відтак зможемо реалізовувати інвестиційні програми. В обласному бюджеті буде закладено близько 60 млн грн на виконання регіональних програм.
Едуард Стоєв: Наступний рік проживемо добре. Все, що запланували, виконаємо. Але видатки доведеться оптимізувати. На економію коштів націлює уряд.

— Де шукати резерви для наповнення головної скарбниці краю?
Анатолій Грицюк: На мою думку, треба активніше стимулювати малий і середній бізнес, який у розвинутих країнах дає понад 60% ВВП. У нашій області торік було 4812 малих підприємств, цього року — 4818, наступного передбачено лише 4820. На 10 тисяч населення припадає тільки 46 підприємців. Чимало власників невеликого бізнесу згортають його, бо не витримують податкового тиску.
Наразі держава лише імітує боротьбу з тіньової економікою. Багато підприємств виплачують зарплату в конвертах. А 90% доходу обласного бюджету — це податок із фізичних осіб. Наступного року заплановано незначне зростання середньої зарплата: з 2580 до 2730 грн.
Ще один резерв бюджету — розвиток туристично–рекреаційного бізнесу. Маємо багато пам’яток архітектури, які годі знайти у світових каталогах.
Іван Вовк: П’ять років тому ми навіть не говорили про легалізацію робочих місць, хоча й тоді були нелегально наймані працівники. Тепер щороку виводимо з тіні 300—400 осіб, які працюють у суб’єктів господарювання. Динаміка зростання зарплати — понад 10%.
У нашому районі інвестори вкладають кошти в деревообробну, паливно–енергетичну галузі. Шукаємо тих, кого цікавить розвиток тваринництва. Бізнес віддає перевагу тим територіям, де ще збереглись приміщення.
Іван Смітюх: Треба чесно визнати, що багато волинян нелегально заробляють у лісі. Якщо проаналізувати, хто орендує масиви, стане ясно, що галузь у тіні. Щоб змінити ситуацію, маємо допомагати державі легалізовувати економіку. Коли я працював менеджером у Ковельському районі, не міг відшукати десятки тисяч людей працездатного віку. Ніхто не знав, де вони і чим займаються, за кордоном чи отримують зарплату в конверті.
Олександр Свирида: Інвестиційний клімат, створення робочих місць, розвиток економіки — ось що формує бюджет. Ще один вагомий фактор пов’язаний із внесенням змін до Бюджетного кодексу. Наш спиртогорілчаний завод став цехом всеукраїнського, до якого ввійшли 20 чи 30  таких підприємств. Акцизний збір колись потрапляв у нашу скарбницю, а тепер осідає в Києві. Звісно, частину податків потрібно залишити державі, але деякі з тих, що акумулюються в держбюджеті, треба розщепити, щоб місцева влада сприяла прибутковості підприємств.
Микола Гринюк: Проблему децентралізації бюджету рано чи пізно буде вирішено. Податок на прибуток має розподілятися так, щоб місцева влада не їхала до столиці просити 100 чи 200 мільйонів. А підприємства, які працюють на території області, направляли частину свого прибутку на розвиток території.

— Чому проект обласного бюджету обговорюється лише на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів і цінової політики, без урахування зауважень депутатів, які працюють в комісіях із питань охорони здоров’я, культури, освіти, сільського господарства тощо?
Анатолій Грицюк: Погоджуюсь, що саме таким чином слід формувати головний кошторис області. Торік в його обговоренні брали участь і голови інших комісій, яких запросили на наше засідання.
Ігор Никитюк: Через стислі строки не можемо обговорювати проект бюджету в такий спосіб.

— Чому депутати виділяють обласні кошти на фінансування програм тих структур, які повинні забезпечуватися з держбюджету?
Едуард Стоєв: Є низка програм, які поліпшать роботу державних установ, і від цього матиме користь територіальна громада. Приміром, управління УМВС клопотатиме про виділення грошей для встановлення веб–камер біля торговельних чи розважальних центрів. Вони допоможуть швидше розкривати злочини, підвищать рівень безпеки людей.
Микола Гринюк: Якщо на державному рівні прийнята програма, то для неї мають бути закладені й гроші. У місцевих бюджетах для структур, які фінансує держава, вони не передбачені.
Ігор Никитюк: Депутати самі визначають, наскільки важливі такі програми. Головне — щоб виграла громада. Бюджетний кодекс дозволяє виділяти на них гроші за умови, що є вільні залишки або перевиконання бюджету.

— Кожен депутат облради має фонд — 10 тисяч гривень, які передбачені для допомоги важкохворим або погорільцям. Чи збільшиться він наступного року?
Анатолій Грицюк: Цей фонд діє протягом кількох років. Загалом це 800 тисяч гривень із майже трьохмільярдного бюджету. Незважаючи на різні кольори партійних прапорів, депутати були одностайні: такий фонд потрібний.
Ігор Никитюк: Не функція депутатів — роздавати гроші і таким чином поліпшувати свій імідж. Це робота працівників соціального захисту.
Олександр Свирида: Таке рішення ухвалили, щоб допомогти знедоленим людям. Бо вони не мають коштів на страхування будівель, на лікування, адже не діє страхова медицина.
Іван Смітюх: Усі гроші з мого депутатського фонду пішли тільки на лікування людей.