Видатний російський поет Євген Євтушенко (на фото), який зараз викладає у США, пережив справжнє потрясіння, спостерігаючи за подіями на палаючому Майдані у Києві в ніч з 18 на 19 лютого...
Видатний російський поет Євген Євтушенко (на фото), який зараз викладає у США, пережив справжнє потрясіння, спостерігаючи за подіями на палаючому Майдані у Києві в ніч з 18 на 19 лютого. «Недавно переніс важку операцію (ампутували ногу). Буквально вчора у мене був гарний настрій, адже вперше після операції сам пішов на новенькому протезі. Але коли повернувся додому, включив телевізор… Ми з дружиною невідривно стежимо за всім, що відбувається у Києві, Україні…», — пише Євтушенко. У безсонну ніч і народився цей вірш:
Ненька предков моих — Украина, во Днепре окрестившая Русь, неужели ты будешь руина? Я боюсь за тебя и молюсь. Невидимками на Майдане Вместе — Пушкин, Брюллов, мы стоим. Здесь прижались к народу мы втайне как давно и навеки к своим. И трагическая эпопея, словно призрак гражданской войны эта киевская Помпея. Где все стали друг другу «воны». Здесь идут, как на стенку стенка, брат на брата, а сын на отца. Вы, Шевченко и Лина Костенко, помирите их всех до конца! Что за ненависть, что за ярость и с одной, и с другой стороны! Разве мало вам Бабьего Яра, и вам надо друг с другом войны? Ты еще расцветешь, Украина, расцелуешь земли своей ком. Как родных, ты обнимешь раввина с православным священником. Государство, будь человеком! Примири всех других, а не мсти. Над амбициями, над веком, встань, и всем, вместе с Юлей, прости. Всем Европой нам стать удастся. Это на небесах решено. Но задумайся, государство — а ты разве ни в чем не грешно?
