ЕПІЗОД ІЗ ЖИТТЯ: сантехнік, який став революціонером

Іван Іванович кожні два місяці ремонтує душ у моєму найманому помешканні. Одного разу після візиту майстра з квартири зникли подаровані срібні ложки...
— А що ви хотіли? — знизує плечима сантехнік, тримаючи в руках шланг, з якого тече вода. — Дешевий китайський непотріб. А запчасті до джакузі тепер дорогі.
Іван Іванович ще трохи нарікає на неякісну сантехніку і загалом на життя. Зрештою я даю йому гроші на нові запчастини. По-моєму, в цю вартість він включає витрати на дорогу і моральну компенсацію. Придбати душ самій Іван Іванович категорично не дозволяє.
— Дівчино, ну що ви понімаєте в душах? — сердиться. — Не морочіть мені голову.
У душах я й справді нічого не розумію, але про підприємливого сантехніка дещо збагнула. Востаннє він приходив тиждень тому. Довше, ніж зазвичай, копирсався в непотрібному китайському душі. А потім мовив:
— Це вам не золото, як у Януковича, але ще послужить.
Сантехнік виготовив собі візитки і простягнув одну мені. Сказав, можна дзвонити, коли знадобиться, але на цей раз усе полагодив надійно.
Після цього я навіть готова простити йому вкрадені ложки. Хай залишаються в минулому.