6 СОТОК, 3 ТИСЯЧІ САДЖАНЦІВ І БІЛЬШ ЯК 100 ТИСЯЧ ПРИБУТКУ

Така формула успіху Сергія Шевчука (на фото) із Ковбані, що на Горохівщині...

Він закінчив Луцький політехнічний інститут за спеціальністю «промислово-цивільне будівництво», працював на спорудженні супермаркетів у багатьох містах України. Мав шанси зробити успішну кар’єру в будівельній галузі, але став садівником. У рідному селі вирощує елітні саджанці плодових дерев, які завдяки новітнім методам щеплення й догляду за сім місяців досягають висоти від 160 до 220 сантиметрів і можуть плодоносити вже в перший рік

Олег ДІДИК


Як сталося, що доля нашого земляка зробила такий крутий поворот і його захоплення стало улюбленою справою життя? На це запитання Сергій Шевчук відповів так:
— Коли десять років тому народився мій син Марко, я вирішив із цієї нагоди посадити сад. На ринку в Луцьку купив три десятки яблуньок. Продавчиня гаряче запевняла, що це різні елітні сорти із знаменитої на той час агрофірми «Зоря» Рівненської області. Згодом з’ясувалося, що серед саджанців було навпіл дичок і одного звичайного сорту. Тієї жінки на ринку більше не бачив. Відтак переконався: тут продають не найкраще і не те, що потрібно. Не полишала думка: «Невже не можу сам навчитися вирощувати елітні саджанці?! Не святі ж горщики ліплять!»
Сергієві пощастило знайти мудрого й досвідченого вчителя. Два роки переймав науку на курсах у В’ячеслава Левенця, відомого в Україні садівника, поради якого початківцям прочитав в одному з періодичних видань. Їздив до наставника у Кривий Ріг і навіть жив у нього, багато спілкувався телефоном і через інтернет. Наполегливо засвоював досвід інших маститих українських, а також зарубіжних майстрів-селекціонерів.
Тепер уже до нашого земляка звертаються за порадами ті, хто купує у нього елітні саджанці плодових та ягідних дерев, кущів, щоб виростити щедрий сад. Зі своїми клієнтами він контактує постійно — від закладення до перших плодів.
— Дерево відчуває, якщо його люблять, старанно доглядають. Тоді й віддячує сторицею, — каже мій співрозмовник, показуючи своє господарство. – На шести сотках вирощую три тисячі саджанців. За рік маю більш як 100 тисяч гривень чистого прибутку. Чого ще хотіти? Треба лише старанно трудитися.
Цьогоріч садівник збирається реалізувати яблуневих саджанців 100 сортів, груші – 30 сортів. Вважає, що найкраще висаджувати їх восени, щоб перезимували. Зазвичай щеплення теж робить у холодну пору року методом покращеного копулірування. Для кісточкових культур — вишні, черешні, сливи, абрикоса та інших — годиться літнє щеплення. Саджанці цих дерев краще садити навесні.
Нині чимало любителів ягідників їдуть в Ковбань по смородину. Користується попитом ожина безколючкова двох промислових сортів. Із одного її куща можна зібрати до 20 кілограмів крупних ягід, що мають цілющі властивості. Найближчим часом садівник має намір вирощувати ще й саджанці лохини, журавлини, а також троянди паркової.
Свою «лабораторію» Сергій Шевчук улаштував на веранді батьківської хати. Тут працює над посадковим матеріалом, який зберігає в погребі у вологій тирсі. Щоб мати живці, заклав свій маточний сад.
— Щеплення бруньками – не ефективне. Роками доводиться чекати, поки виросте дерево. Часто й не таке, якого сподівався. Тому я прихильник поліпшеного копулірування, що отримало визнання фахівців садівничої справи. Для цього потрібні однакового діаметру підщепи й прищепи — товщиною в 5 міліметрів, довжиною 7—10 сантиметрів, із трьома бруньками. На них робимо косі зрізи довжиною 3 сантиметри з язичками посередині. Потім з’єднуємо їх. Місце щеплення обв’язуємо спеціальною ізоплівкою, — розповідає він.
— Організатори польсько-українського проекту в рамках транскордонної співпраці «Час для бізнесу», що діє в Горохівському районі, запросили Сергія поділитися досвідом на одному з семінарів. Він погодився, бо вважає розвиток малого і середнього підприємництва в сільській місцевості важливою справою, яка вигідна і селянам, і державі. На його думку, садівництво особливо перспективне, зокрема для переробної галузі. Адже Україна має всі можливості, щоб стати країною-садом.