НЕ БОЯЛИСЬ РЕГІОНАЛІВ — НЕ ЗЛЯКАЄМОСЬ І «ПРАВОГО СЕКТОРУ»

— Автор — Василь Рогуцький, це псевдонім, ми знаємо, хто це насправді. Конкретне замовлення. Відверто заявляю, що це партія «Батьківщина» замовила. Нас починають демонізувати і показувати агентами Кремля. І розписують: «Ай-ай-ай, «Правий сектор» шкідливий для України»…

Олександр ЗГОРАНЕЦЬ, головний редактор газети «Волинь-нова»

Коли читав ці слова лідера волинського «Правого сектору» Павла Данильчука на сайті «Волинські новини» про суботню статтю у «Волині» — «Правий сектор» підіграє Путіну», мене не покидало відчуття дежавю: я вже десь це бачив.
— Ми знаємо, хто такий Василь Рогуцький! Що він собі дозволяє?! Що це таке! — при попередній, януковичівській владі такі слова теж не раз доводилось чути. Було, що навіть у моєму кабінеті гортали підшивку «Волині» і вказували на третю сторінку.
Я відповідав: «У нашій газеті завжди представлені різні точки зору. Так було і так буде».
Так було і так буде, незважаючи на нинішні неправдиві звинувачення у наш бік. Хоч, звісно, прикро, що саме з такого приводу доводиться звертатись на сторінках газети до Павла Данильчука. Тим паче, що й зараз дотримуюся думки: якби не радикальні дії «Правого сектору» — Янукович був би й досі при владі.
Тому, пане Павле, хочу довести до вашого відома, що Василь Рогуцький — це Василь Уліцький. Той самий, який 6 березня опублікував із вами інтерв’ю «Лідер волинського «Правого сектору» Павло Данильчук: «Країною зараз керують ті, хто пропонував перемир’я Януковичу». Ви теж замовляли цю публікацію?
Більше того, Василь Уліцький — журналіст, який першим із моїх колег вів репортажі з Майдану під час Помаранчевої революції. І не міняв своєї проукраїнської позиції ніколи. Навіть під час найбільшої януковичівської ночі. А в часи нинішньої революції зводив барикади на Грушевського. Зрештою, мені не дуже етично говорити компліменти своєму колезі і другу на сторінках газети «Волинь», тому ви просто погортайте нашу підшивку…
І зрозумієте, що у нас нема замовних статей. Рекламні публікації — так, є, із відповідною позначкою чи під певною рубрикою. Це у вашій команді, пане Павле, при керівництві є люди, які ще на останніх парламентських виборах трудились над статтями для одного з волинських олігархів, що став оплотом Партії регіонів. Може, це вони вам і нашептали на вухо про замовність із власного досвіду? Бо перед тим, як шукати скалку в чужому оці, мудрі книги радять витягнути її з власного…
А втім, дякую за рекламу. Наша газета у ваших руках — руках волинського чи то Че Гевари, чи то Дзержинського, якою ви потрясали на сцені Палацу культури Луцька, — яскраве свідчення, що ми на правильному шляху. Що не боїмося навіть такого войовничого «Правого сектору», яким на Волині лякають людей.
І це правда, що вами лякають. Гірка. І не треба погрожувати зі сцени розмовою з головним редактором — не боялися регіоналів, не злякаємось і «Правого сектору». Тим паче, що ми вже з вами говорили. Під час нашої розмови я наводив слова одного недурного чоловіка, який казав: «Був Бандера зі своїми чудовими ідеями, але багато його думок спохабили на місцях бандерівці (не треба все списувати на переодягнених енкаведешників). Тепер з’явився сміливий Ярош, але що витворяє його «Правий сектор» на місцях?».
Ви говорили, що проти вас почнуться сплановані операції і заходи. Я розумів вашу тривогу. Бо вважав, що перебуваємо в одному окопі. Проукраїнському. А зараз таке відчуття, що ви з цього окопу комусь сигналізуєте. І, створюється враження, що таки «гаспадіну Путіну». Бо сьогодні озброєні чи навіть у формі кольору хакі люди на вулицях Західної України — це вже яскрава картинка для Кремля, якою він лякає світ. Щоб Дмитро Кисельов радо заявив: «Посмотрите, из-за бендеровцев люди не могут спокойно выходить на улицы!». Не кажучи вже про те, як у четвер «Правий сектор» ледь не штурмував Верховну Раду — єдиний легітимний орган в країні. І то в час, коли екс-міністр оборони і СБУ Євген Марчук буквально криком кричав, що ці дні — одні з найважчих для України, що Путін може почати наступ. Йому просто потрібен хоча б маленький привід. А що, гадаєте, було б, якби впала Верховна Рада?
Я вже не кажу про те, що ваш лідер — Дмитро Ярош, за повідомленнями ЗМІ, роз’їжджає в броньованому авто за понад мільйон гривень, яке належало сину Януковича. То це ми вас компрометуємо чи ви самі себе?
І щодо звинувачення в замовленні від партії «Батьківщина». До цієї політсили у нас ставлення таке ж, як і до інших, у тому числі й вашої. «Батьківщині» навіть більше дістається, бо вона мала найбільшу підтримку волинян і провела в обласний парламент зграю тушок, які зараз, звісно, вже повертаються назад. Ми не боїмося бютівцям про це нагадувати. Можливо, саме тому журналісти «Волині» не потрапили до групи волинських ЗМІ, яких запросили минулої суботи до Києва на висунення Юлії Тимошенко на пост президента.
Зате цього дня наш журналіст Сергій Наумук із волинськими фермерами возив продукти українським солдатам на останній блокпост, що розділяє Херсонщину і Крим. І вас — такий сміливий «Правий сектор» — там, на передовій, він, на жаль, не помітив.