Олександр ТУРЧИНОВ: «СИЛЬНА І КВІТУЧА УКРАЇНА — ВИРОК ДЛЯ ПУТІНА»*

Чи була можливість зберегти Крим у складі України, чому Росія прагне зірвати президентські вибори і чого боїться Путін? На ці та інші запитання відповідає Голова Верховної Ради України, виконувач обов’язків глави держави Олександр Турчинов

Ганна ПАЛІЙ

— Олександре Валентиновичу, чи мав юридичні підстави Володимир Путін вводити російське військо у Крим?
— Президент Росії вважає автономію частиною його держави, але ж Крим був, є і буде українською землею. Всі цивілізовані країни назвали анексію півострова окупацією і, безумовно, підтримують легітимну українську владу.
— Чому в Сімферополі після захоплення будівлі уряду і парламенту АРК не дали відсіч нападникам?
— Як тільки російський спецназ захопив ці приміщення, відразу було наказано їх блокувати. Але бійців наших внутрішніх військ, які повністю оточили і парламент, і Кабінет Міністрів Криму, через кілька годин узяли в кільце проросійськи налаштовані особи. Тому силовий варіант міг скінчитися загибеллю наших громадян. Небезпечний план Путіна якраз і був розрахований на виклик агресії проти України. Крим — це той капкан, у який він хотів упіймати нову українську владу і нашу країну, це агресивна, жорстока, цинічна технологія, що спрацювала на Кавказі. Окупація півострова розпочалася з того, що росіяни заблокували аеродроми, де через кожні 15 хвилин сідали транспортні літаки зі спецназом. Будь–який силовий конфлікт на густонаселеній території, де зосередилися тисячі озброєних людей, закінчився б колосальними жертвами, в першу чергу — серед мирного населення. Якраз на це розраховували агресори. Тому наші військові отримали наказ тримати оборону в межах своїх частин, на кораблях.
Тим часом на кордоні зосередилося значно більше російських військ, ніж є зараз. Вторгнення вони планували відразу на декількох напрямках: Київ, Харків, Маріуполь і Запоріжжя. Придністровська армія РФ готувалась увійти на територію Одеської області. Тобто залишалося тільки піднести запалений сірник до цієї бочки з порохом. Але цього не трапилося, і ми змогли виграти час та підготуватися до оборони. Досі влада належним чином не підтримувала українську армію, яка існувала швидше для парадів. Понад те. Протягом останніх чотирьох років її системно знищували, а міністром оборони навіть призначили громадянина Російської Федерації. Але держава не може існувати без сучасного війська, і це підтвердив конфлікт у Криму, коли для опору нападникам фактично стягували частини з різних регіонів України, проводили часткову мобілізацію, вибудовували систему оборони вздовж південного, північного, східного кордонів. Сьогодні наша армія готова дати відсіч агресору. І це дуже важливо.
— Чи вдасться українським військовослужбовцям, які поки що залишаються в Криму, вийти звідти у всеозброєнні?
— Понад 85 відсотків солдатів та офіцерів, які залишилися вірними присязі Україні, вийшли звідти зі своєю технікою і зброєю. Вони вже на материку. Зараз працюємо над тим, щоб повернути решту, в тому числі й кораблі. Для цього на півострові працює група старших офіцерів Міністерства оборони і Генерального штабу Збройних сил України, які постійно ведуть переговори з росіянами та забезпечують передислокацію наших військових у визначені місця, а членів їхніх сімей розміщують у пансіонатах, санаторіях, будинках відпочинку. Але є інша проблема. Кримчан, які не визнають законною окупацію, під тиском примушують приймати російське громадянство. Тому багато з них залишають свої домівки і виїжджають із Криму. Зараз наш уряд працює над тим, щоб створити їм умови для проживання на нових місцях: спеціально резервуємо робочі місця, в Одеській та Херсонській областях розгортаємо табори для біженців. Це трагедія, яку неможливо сприймати без емоцій. Але я переконаний: Крим не стане півостровом для відпочинку російських військових. Він буде серйозною проблемою для Росії, яка вже опинилася у міжнародній ізоляції. Свого часу Афганістан спричинив падіння режиму Російської імперії, а Крим призведе до краху режиму Путіна.
— Як допомогти кримським татарам, яким нікуди тікати з півострова?
— Вони громадяни України, як і кияни, львів’яни чи донеччани. Багато з них відправили свої родини на материк, а самі повернулись у Крим. Переконаний, що і кримські татари, і наші військові, й інші громадяни України, які змушені залишити свої домівки через російську окупацію, повернуться назад. Крим буде українським. Така наша позиція.
— Можливо, на час російської окупації варто запровадити в Криму подвійне громадянство?
— Спершу в багатьох тамтешніх жителів, які аплодували загарбникам, розмахували триколорами, підтримали окупацію, була ейфорія. Навіть окремі наші військові, контрактники перейшли під юрисдикцію Російської Федерації. Кремль створював ілюзію, обіцяв золоті гори, привілеї, перспективи, високі пенсії і зарплати. Але натомість кримчани відчувають дискомфорт, зіткнулися з реальними проблемами, і через декілька місяців у них будуть інші настрої. Вже нині багато хто охолонув, як під холодним душем, і починає усвідомлювати, що Україна — їхня Батьківщина. Переконаний: ті, хто розмахував російськими прапорцями, скоро піднімуть українські стяги. Бо тимчасово окупована територія не має перспектив для розвитку, хоча російська пропаганда якраз й обіцяла сприятливий інвестиційний клімат. У Придністров’ї, Північній Осетії, Абхазії, де були рекреаційні зони, працювали перспективні підприємства, тепер перманентна криза. Території заморожених конфліктів не розвиваються, згідно з міжнародними стандартами жодна юридична угода тут не чинна. На превеликий жаль, окупація Криму призведе до серйозної економічної проблеми в регіоні. Він, швидше за все, буде закритим для інвестицій чесного бізнесу. Бо території, що опинилися під агресором, зазвичай стають анклавами для відмивання коштів та контрабанди. Ті, хто підтримав введення російських військ до Криму, відчують ці проблеми вже найближчим часом, зрозуміють, що зрадницька позиція була головною їхньою помилкою.
— Рада національної безпеки та оборони почала протидіяти ймовірному зриву президентських виборів в Україні. Значить, Володимир Путін мав ще один план?
— Українці самі обрали рух до Європи. Зміна влади — це їхній вибір. Це приклад для Росії і, мабуть, найбільш страшний сон для Путіна. Стабільна влада, сильна і квітуча Україна — це вирок для кремлівського керманича, який не стомлюється виношувати плани вторгнення на нашу територію. Певен: президентські вибори стабілізують ситуацію в країні. Зірвати їх, показати, що у нас немає легітимного керівництва — завдання російських агресорів. Тому зробимо все необхідне, щоб забезпечити демократичні, прозорі і чесні вибори. На них кожен громадянин проголосує за того кандидата, який гідно представлятиме інтереси держави і народу. Будь–які спроби зірвати їх отримають жорстку відсіч.
— Олександре Валентиновичу, нині про Україну дуже багато пишуть в американській та європейській пресі. Йдеться про те, що Росія намагається позбавити Україну права вибору. Зараз настає момент, коли наша держава вже не може бути між двома світами. Як ви вважаєте, відносини з НАТО — це сьогодні актуальне питання чи його треба відкласти, щоб не загострювати ситуацію в країні?
— Росія боїться, що Україна вступить до НАТО, але своєю агресією, діями, постійним зосередженням своїх військових сил на наших кордонах наполегливо штовхає Україну до Альянсу. Якщо так триватиме і далі, то цілком ймовірно, що зробимо саме такий крок. Бо через загарбницьку агресивну політику Білокам’яної кількість людей, які підтримують вступ України до НАТО, збільшується. На такий вибір їх штовхає прагнення мати захищені кордони завдяки колективній обороні — об’єднанню зусиль потужних країн.
Росія добивається федералізації України, щоб створити на нашій території десятки таких проблем, як у Криму, децентралізувавши й ослабивши владу. Так легше розхитувати політичну ситуацію. Ми не дали реалізувати цей сценарій, хоча нас постійно штовхали на провокацію. Але їхня «Російська весна» ганебно провалилася. Головне, щоб люди усвідомили, що Москва ще готує і координує провокації. В інтернеті постійно з’являється різноманітна інформація, зокрема заклики брати зброю і валити нелегітимну владу. Вони надходять із IP–адрес, що на території Російської Федерації, їх підробляють під місцевий формат. Але ці технології відпрацьовані російськими спецслужбами. Так вони намагаються розхитувати ситуацію в Україні. Але переконаний: це їм не вдасться.
— Тепер Україна має такий парадокс, як Харківські угоди. Якщо Крим російський, то не потрібно платити за базування Чорноморського флоту і ціна на російський газ підніметься до колишньої планки. Така сьогодні позиція Росії. Як український уряд буде реагувати у такому випадку?
— Енергетична безпека дуже важлива для України. Бо Росія розпочала проти нас не тільки відкриту позиційну війну, а й економічну. Наші стратегічні перспективи щодо розвитку альтернативного енергозабезпечення зосереджувалися якраз у Криму. Одним із перших підприємств російські військовослужбовці захопили «Чорноморнафтогаз». Кремль в односторонньому порядку розриває двосторонні угоди. Це свідчить про слабкість його позиції і відсутність будь–якого юридичного фундаменту для анексії Криму. Найближчим часом напрацюємо чіткі вимоги щодо компенсації Україні мільярдних збитків, яких завдала Росія, захопивши та окупувавши територію півострова. Путін буде платити подвійну, потрійну ціну за провокації проти нашої незалежної суверенної держави. Весь цивілізований світ на нашому боці, тому не сумніваюся, що позови щодо дій агресора підтримають у міжнародних судах.