Студенти та викладачі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки пройшлися Шевченковими стежками, відвідавши Канів, Моринці, Кирилівку та Будище, що на Черкащині...
Студенти та викладачі Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки пройшлися Шевченковими стежками, відвідавши Канів, Моринці, Кирилівку та Будище, що на Черкащині.Цю подорож вони здійснили за сприяння благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк»
Наталія ТАНДРИК
Канів, як заповів Великий Кобзар, став місцем його останнього спочинку. Сюди з Санкт–Петербурга перевезли прах поета. Після панахиди, що відбулася 22 травня 1861 року в Успенському соборі, його поховали на Чернечій горі. Цього року сюди традиційно вирушила кількатисячна колона, щоб віддати шану українському Пророку. — У кожного своя дорога до Шевченка, — розповіла заступник голови правління благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці — Новий Луцьк» Ірина Констанкевич. — Наші студенти не тільки подолали п’ять кілометрів від Успенського собору до Чернечої гори, а духовно осмислили його життєвий і творчий шлях. Енергетика місць, де народився, виріс і змужнів Кобзар, створила нову оптику для розуміння його художніх творів, малярства, національної величі. Ірина Мирославівна додала, що з нагоди 200–літнього ювілею Тараса Шевченка в Луцьку впродовж року відбулися різні заходи, до яких активно долучився благодійний фонд «Фонд Ігоря Палиці — Новий Луцьк». За його фінансової підтримки проведено низку культурно–мистецьких, наукових, просвітницьких проектів, зокрема виділено кошти на постановку п’єси «Назар Стодоля», видання збірника наукових праць «Волинь філологічна: Творчість Т. Шевченка: традиції і сучасність», книги Юрія Кресака «Ой літа орел». Фонд також підтримав ініціативу магістрів інституту філології та журналістики поїхати на екскурсію «Подорож до Тараса». — Задум здійснити поїздку й актуальний, і просто необхідний, — поділилася враженнями від мандрівки доцент кафедри української літератури Галина Яструбецька. — Бо шевченківські місця, без жодного пафосу, — найсвятіші, як і ті, які вшановуємо на нашій волинській землі. — Такі екскурсії вкрай необхідні студентству, — вважає доцент кафедри української літератури Лариса Семенюк. — Вони дають можливість на власні очі побачити раритети, дізнатися важливі речі не з книжок чи від викладачів, а безпосередньо від науковців, які працюють із автентичними документами. Капелан СНУ імені Лесі Українки протоієрей Віктор Михалевич відзначив високу духовність релігійної творчості Шевченка. Особливо задоволені екскурсією студенти. Вони назвали подорож до Тараса святом піднесення національного духу, яким причастився кожен із них у місцях, де народився і виріс український геній.
На фото: Чернеча гора: лучани долучилися до урочистостей у день перепоховання Тараса Шевченка.
