Влітку, коли припікає сонечко, кортить напитися чогось крижаного, з льодом, поласувати морозивом. От і виникають проблеми. А як рятувалися від ангіни колись?..
Влітку, коли припікає сонечко, кортить напитися чогось крижаного, з льодом, поласувати морозивом. От і виникають проблеми. А як рятувалися від ангіни колись?
У збірочці «Зоряна вода», виданій Полісько–Волинським народознавчим центром і упорядкованій Віктором Давидюком, знаходимо цікаві рецепти лікування захворювань горла. Від «горлянки», так колись називали ангіну, рятувались примочками з оцту. Нагріти воду, додати до неї таку ж кількість оцту. У гарячій рідині намочити рушник, викрутити, обгорнути ним шию. Зверху замотати теплою байковою тканиною чи хусткою. Тримати три чверті години, потім 15 хвилин перепочинку. Так повторити шість разів. Перед сном вдягнути шкарпетки, змочені в оцтовому розчині, а зверху — сухі, вовняні. А ще потрібно дрібно натерти склянку столових буряків, додати ложку оцту і хай настоюється. Соком, який утвориться, полоскати горло. Після цього 2 — 3 ложки бурякового соку випити. Робити процедуру двічі на день. Допомагає при ангіні настій сушеної волошки (столову ложку сировини залити склянкою окропу). Корисно через 20 хвилин після їди жувати вощину. Прикладали колись до хворого горла мідні монети чи бляшки, казали, що допомагає. Хворим на ангіну рекомендували пити маленькими ковтками підігріту воду-кременівку. Знаходили в полі округлої форми білі кремені. Їх загортають у тканину і подрібнюють молотком. Всередині такий кремінь виявляється чорним. Розтовчені дрібні камінці на тиждень кладуть у трилітрову банку з водою. Тримають на світлі, але так, щоб прямі сонячні промені не потрапляли. У воді кремінці починають біліти. А у шкалику вже не проста вода, а лікувальна, яку вживають від багатьох хвороб.
