«Ми проживаємо вдвох зі старенькою матір’ю. У 1997 році мені дали групу інвалідності, я погано пересуваюся...
«Ми проживаємо вдвох зі старенькою матір’ю. У 1997 році мені дали групу інвалідності, я погано пересуваюся... А тут ще й мама захворіла. Але добрі люди не відвернулися від нас, часто провідують, допомагають чим можуть. Серед цих людей і подружжя Василя Івановича та Олени Костянтинівни Тишиків із Любомля. В міру можливостей вони відвідують нас, привозять продукти. Ось і в провідну неділю подружжя Тишиків завітало до нас, і знову не з порожніми руками. Сльози виступають на очах від їхньої уваги й доброти, а тому через вашу газету хочу висловити величезну подяку подружжю Тишиків за їхнє тепло, чуйність, благочинність. Побільше б таких людей нам в Україні! Нехай Господь Бог та Мати Божа дарують їм та їхнім діткам здоров’я, щастя та гаразди», — написала до редакції наша читачка пані Галина із села Седлище Старовижівського району. А прізвища свого просила не називати.
