На календарному листочку, який ми перегорнули минулої неділі, напис: «День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні». Серед нас уже майже не залишилося тих, хто достеменно пам’ятає, яким він був, отой трагічний день 22 червня 1941 року? А для багатьох українців та війна розпочалася ще 1 вересня 1939-го...
На календарному листочку, який ми перегорнули минулої неділі, напис: «День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні». Серед нас уже майже не залишилося тих, хто достеменно пам’ятає, яким він був, отой трагічний день 22 червня 1941 року? А для багатьох українців та війна розпочалася ще 1 вересня 1939-го... Зате побільшало тих, кого чорним болем обпекла війна нинішня — неоголошена, підступна, реальність якої буває важко усвідомити. Вона не має конкретного дня початку, вочевидь, не матиме і конкретного дня закінчення. Така реальність. Але ніхто й ніколи не відбере у нас пам’яті, яку згодом назовуть історичною. Але це щодо народу. А в кожної родини вона своя, пам’ять очима серця.
