«Зі значними потугами розпочалися консультації у Донецьку, в яких влада делегувала певні повноваження Леоніду Кучмі, Віктору Медведчуку та Нестору Шуфричу. Представлені там і Росія, і ОБСЄ...
«Зі значними потугами розпочалися консультації у Донецьку, в яких влада делегувала певні повноваження Леоніду Кучмі, Віктору Медведчуку та Нестору Шуфричу. Представлені там і Росія, і ОБСЄ. Протилежну сторону презентують функціонери терористичних організацій, що діють на території Донецької і Луганської областей. Попри все, бажано, щоб такий формат створив умови для започаткування процесу припинення кризи у багатостраждальному регіоні»
Василь БОГДАН, генерал–лейтенант, ветеран зовнішньої розвідки
Великі сподівання озвучуються у вітчизняних ЗМІ, що, із посиланням на очільників України і Росії, високо оцінюють участь у цьому заході Леоніда Кучми і Віктора Медведчука, називаючи їх українською стороною, а терористів — уповноваженими нібито існуючих ДНР і ЛНР. У зв’язку з цим виникає закономірне питання: невже Росії вдалось «спонукати» Україну легітимізувати Донецьку і Луганську терористичні організації як існуючі державні утворення, поза суверенними українськими кордонами? Чи така констатація у ЗМІ — це політична недолугість і безвідповідальність журналістського цеху? Як вбачається, немає підстав співати дифірамби названим представникам української сторони. Шановний Леонід Кучма у свій час, переслідуючи власні амбітні інтереси другого президентського терміну, шляхом латентної домовленості дав зелене світло у велику політику та на високу державну посаду пріснопам’ятному Віктору Януковичу, який і довів країну до громадянської війни, а тепер, остаточно ставши на шлях державної зради, фінансує і стимулює тероризм у Донецькій і Луганській областях. Не тільки до стрімкого кар’єрного росту Віктора Януковича, а й до підливання «федеративного» пального у полум’я сепаратизму та роздмухування міжетнічної нетерпимості причетний і «миротворець» Віктор Медведчук, «Український вибір» якого був і є тим отруйним інструментом реалізації намірів Кремля в Україні. Не менш колоритною фігурою на мапі українського політикуму є і «многоликий» Нестор Шуфрич, який, будучи членом фракції Партії регіонів у парламенті, відігравав не останню роль в узурпації Віктором Януковичем влади в Україні та ухваленні диктаторських законів, що відкидали країну у феодальне середньовіччя. Тому участь перелічених статусних осіб у Донецькому заході не варто героїзувати, а вочевидь розцінювати як спокутування ними своєї вини перед нацією і Вітчизною, що опинилися не без їх допомоги перед загрозою виживання. Що ж до терористів, то відповідно до міжнародної практики та позиції Президента України вони повинні постати перед вибором: або бандити складають зброю і отримують відповідні преференції, хто із них не скоїв тяжких злочинів, або їхня діяльність буде припинена в ході масштабної військової операції. Зазначене повинно бути визначальним меседжем української влади до терористів. Зволікання – смерті подібне. Досить проливати українську кров. Джерело: http://blogs.pravda.com.ua/authors/voznyak/ 53a99b471ba20/
