ГОРОДНЄ ОПУДАЛО Й ДОСІ ПО КОЛІНА У ВОДІ

У кількох сільрадах Ратнівського району через підтоплення селяни вже не зберуть урожаю

Сергій НАУМУК

НАЙКРАЩА МОРКВА — НА БОЛОТІ
— У нас за селом було болото Куноїдь. Поки не осушили, то аж здоймалося, коли йдеш по ньому. А нині там поля поробили. Торік теж топило, але хіба тиждень вода була. Ще й урожай зібрали хороший. Щороку там сіють, бо земля вельми родюча. Я там 15 сотих бульби посадила. Ще минулого тижня дійти до неї не могла. Тепер уже нічого немає. Крім дощів, там ще з–під землі є ріки, бо вода вельми добавилася, — бідкається жителька Річиці Ратнівського району Марія Супрунюк.
У Річицькій сільській раді справжня катастрофа — затопило близько 800 гектарів угідь.
— Нас часто підтоплює, бо поля переважно на торфовищах, — каже керівник місцевого Будинку культури, депутат Ратнівської районної ради Руслан Миронюк. — Торік теж стояла вода, але не так довго, як нині. Мої 40 соток повністю знищені, що й картопляних рядків не видно. Навіть корів не мали де пасти, бо пасовище було під водою. Мусили гнати аж за сусіднє село. Люди беруться пересівати моркву, ріпу, щоб хоч корм для худоби мати. У декого картоплі не буде і для себе. Пропало чимало зернових. Земля і досі пересичена вологою. Щойно пройде дощ, у поле можна не показуватися, бо потім не виберешся.
Рушаємо за село на славнозвісне болото Куноїдь, де, кажуть, добре родить морква. Її охоче беруть заготівельники, тому для селян це можливість заробити якусь копійку. Хоча воно й не завжди вдається. От як цього року, коли за водою пішли людська праця та гроші. Адже щоб обробити один пай, потрібно близько 7 тисяч гривень, підрахував селянин із Річиці.
Зауважимо, що поля розташовані аж за сусідніми Пісками-Річицькими або Мельниками-Річицькими. Коником добиратися — півтори-дві години.
Ми їдемо на авто дамбою понад каналом. Зліва поля, з яких недавно зійшла вода. Місцями видніється почорніле жито, але частіше ділянки просто забур’янені. Де-не-де селяни намагаються хоч якось врятувати свою працю — полють або ж переорюють, щоб пересіяти.
Виходимо на поле. Ледве ноги переставляємо, бо ґрунт надто вологий. Ще недавно там росла картопля, зеленів овес, набиралася сили морква. Нині ж — пустка.
— Що будете сіяти? — підходжу до двох селян, один із яких боронує свіжовиораний клапоть.
Моркву, — відповідає Адам Михальчук. — Тут і була морква, та вся вимокла. Дарма трудилися… Треба знову сіяти, то до осені ще виросте. Но-о-о, Марушка! — поганяє коня, який раз у раз грузне в землі.

НА ЗАТОПЛЕНИХ ПОЛЯХ ЧАЙКАМ РОЗДОЛЛЯ
Не краща ситуація і в Межиситівській сільській раді. За словами сільського голови Володимира Приймачука, підтопило понад 300 гектарів угідь.
— Цього року за тиждень випало стільки опадів, що й насосній станції дати раду всьому — нереально. Нині вже чимало відкачали води, і то ще багато підтоплених полів. До нас вона йде з усюди, бо тут низько. Люди тепер шукають вищі місця і намагаються пересівати де можна, щоб хоч на насіння було. Бо ж у нас тільки й живуть з господарства та ще заробітків у Білорусі, — каже Володимир Андрійович.
За селом виходимо з автівки — і в ніс вдаряє запах гнилі. Ступаючи по горбиках, підходимо до «полів». Замість городини чи зернових — водне плесо. Ще недавно сюди годі було дійти навіть у гумових чоботях. От кому там привільно, то це чайкам. Літають собі безтурботно та вишукують поживу. Володимир Приймачук показує городнє опудало, що видніється вдалині. Щоправда, від нього залишилися тільки жердини та порожні бляшанки. Хто не знав, дивувався, коли помічав у воді «людину», поряд з якою плавають дикі качки.
— Коли почалися сильні дощі, рослини вже добре розвинулися. Через те сповільнився стік і з заплав, і з водойм. Навесні вода якщо і є, то відходить набагато швидше — за тиждень-півтора. У Межиситівській, Щедрогірській, Річицькій, Залухівській сільрадах люди постраждали від підтоплень. Усього в районі у водяну пастку потрапило близько 4 тисяч гектарів сільгоспугідь. Основна причина — занедбана мережа осушувальних каналів. Ремонту потребують не лише міжгосподарські, але й магістральні, які обслуговує наше управління. Ми просили владу, щоб виділила гроші. Бо якби дали належне фінансування, вся наша техніка готова до роботи. У критичних ситуаціях намагаємося вишуковувати кошти. Крім того, нині йде будівництво шлюзу на Вижівському водозаборі. Якби його завершили, то можна було б якось контролювати ситуацію. Крім того, якби прочистили Оріховський канал, яким вода йде в Білорусь, то озера Оріховець та Оріхове могли б бути добрими водоприймачами і питання частково знялося б, — пояснив причини підтоплень начальник Ратнівського міжрайонного управління водного господарства Михайло Тимощук.
А поки поліщуки намагаються якось зарадити своїй біді. Наприклад, у Гірниківській сільраді знайшли кошти (доклалися спонсори, громада та водники) і прочистили головні канали. Збирали по 200 гривень з обійстя й у Річиці. Цих грошей вистачило на пальне для техніки. Щоправда, такі дії селян не дають довгожданого ефекту. Бо навіть прочистивши канал чи два, годі запобігти ймовірним підтопленням. Наразі потрібний комплексний підхід. І без державних фінансів тут не обійтися.