ОЛЕГ ТАРАРАЙ ЗА КЕРМОМ КОМБАЙНА ІЗ 7-ГО КЛАСУ!

Сьогодні у свої неповні 18 років юнак є заступником керівника потужного у Горохівському районі агропідприємства імені Івана Франка, яке вже майже три десятиліття очолює його батько Василь Тарарай...

Олег ДІДИК


Якщо одна знаменита актриса нещодавно сказала, що змушена була брати своїх дітей змалку в гастрольні поїздки, то Олег Тарарай з доброї волі виріс на полях і фермах. До селянської праці його ніхто не змушував. Колись під час літніх канікул доводилося фотографувати його в кабінах комбайнів, вантажівок і тракторів, на зраленій стерні з лелеками. З дитячих років хлопець успішно засвоював ази хліборобської науки у відомій на Волині школі агровиробництва свого батька — заслуженого працівника сільського господарства України Василя Васильовича Тарарая, який 28 років очолює ПОСП імені Івана Франка.
І цими днями, приїхавши у відрядження в Губин із начальником управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Миколою Панасюком, ми побачили Олега поруч із батьком. Юнак уже вищий на зріст від тата, змужнів у навчанні, загартувався працею на полі.
Рік нинішній багатий на хороші події в житті Олега Тарарая. Йому незабаром виповниться 18 років. До свого повноліття він зумів досягнути багато. Закінчив із відзнакою бухгалтерське відділення Горохівського коледжу ЛНАУ, вступив на економічний факультет Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Успішно склав не один трудовий іспит у школі господарювання свого батька — як найперший його помічник, а зараз як заступник керівника ПОСП імені Івана Франка. І насамперед у тваринництві.
Був період, коли ця галузь занепала. Олег попросив згоди батька, щоб самотужки знайти причину проблеми. Той, вагаючись, все-таки дав «добро». Тоді Тарарай–молодший зустрівся з багатьма волинськими провідними спеціалістами тваринництва, врахував їхні поради та світовий досвід в інтернеті. Справи пішли на лад. Про це свідчать результати за 7 місяців 2014–го: ПОСП імені Івана Франка продало 2410 тонн молока, що на 676 тонн більше, ніж за відповідний період минулого року.
За перше півріччя надій на корову становив 3700 кілограмів молока. Наразі середньодобовий від фуражної корови — 22 кілограми, від дійної — 26. Якщо в 2013–му на цю пору господарство за день продавало 6 тонн молока, то тепер — удвічі більше.
…Дорогою на жнивні поля біля Губина, Колодежого і Жабчого (господарство орендує дві тисячі гектарів землі) заїхали на тваринницький комплекс. Мене здивувало те, як грамотно, на рівні справжнього професіонала Олег Тарарай розповів про утримання й догляд молочного стада — 575 фуражних корів, використання сучасних технологій у тваринництві, копітку селекційну роботу.
З ініціативи заступника керівника ПОСП імені Івана Франка в сільськогосподарському підприємстві використовується прогресивна в країнах світу технологія холодного утримання теличок. Для них придбали спеціальні будиночки американського виробництва. В цих індивідуальних оселях на свіжому повітрі підтримується стабільна температура тоді, коли нещадно пече сонце й коли надворі прохолода.
— У таких умовах телички загартовуються. Про них треба піклуватися, щоб мати хороше високопродуктивне поповнення молочного стада, — прокоментував молодий фахівець і продовжив: — Нововведення у тваринництві — транспондери SCR HR LD. Вони оснащені спеціальними датчиками, що визначають інтенсивність руху корів. Володіючи такою точною інформацією, можна ретельно стежити за здоров’ям кожної тварини, своєчасно виявляти проблеми з її здоров’ям, відтак оперативно запобігати хворобам.
Цьогоріч за самовіддану селянську працю поля щедро віддячили високими врожаями. В господарстві вже обмолотили ріпак на площі 307 гектарів. Його врожайність — 46 центнерів. А минулих років вона сягала не більш як 37 центнерів із гектара.
— Озима пшениця займає в нас 756 гектарів, яра — 80. За день—два її зберемо. Учора на 111–гектарному полі намолотили по 90 центнерів зерна на круг. Яра пшениця, за попередніми підрахунками, видає з кожного гектара 75—80 центнерів збіжжя. Такого врожаю у нас ще не було. Оперативно будуємо ще два зерносклади, — розповідає Василь Васильович.
Як повідомив він, 31 липня зібрали врожай із 193 гектарів, які засіяли новим елітним німецьким сортом Мулан. Господарі переконалися: волинські природно–кліматичні умови сприятливі для нього. Урожайність пшениці сягнула 93 центнерів із гектара. А сорт української селекції Богдан видав від 70 до 80 центнерів. Завдяки новим сортам зернових середня врожайність у господарстві — 82 центнери з гектара.
Цікавий такий факт: і на фермах, і на жнивних полях трудомісткі процеси механізовано, застарілу техніку замінили сучасні потужні агрегати. На збиранні зернових працює лише три комбайни закордонного виробництва. На них ефективно трудяться головний інженер ПОСП імені Івана Франка, депутат районної ради Анатолій Вовк, Юрій Маляздревич і Микола Волошин. Водії нових МАЗів Віктор Панасюк і його син Сергій, Юрій Кукелко, Анатолій Дирда і Микола Шевчук за один рейс перевозять із поля на тік 11—12 тонн зерна. У господарстві кажуть, що у токаря Олександра Білика золоті руки. Бо освоїв кілька спеціальностей. Навесні він засівав поля, а тепер тюкує солому.
Дбають у ПОСП імені Івана Франка про кормову базу. Знято вже третій укіс люцерни, багаторічних бобово–злакових трав. Ще наприкінці квітня тут заклали першу тисячу тонн сінажу. Нині вже припасли його втричі більше. Радує господарів зелене море кукурудзи, що досягає триметрової висоти. Із 220 гектарів її зберуть на силос, із 200 — на зерно.
Після 11-річної перерви в ПОСП імені Івана Франка цьогоріч повернулися до вирощування цукрових буряків, яким відвели 66 гектарів. Ці плантації, кажуть спеціалісти Гнідавського цукрового заводу, — найкращі на Волині, ймовірна врожайність — 800 центнерів із гектара.
Навіть у таких важких умовах, як нині, дбайливі і талановиті господарі нарощують виробництво, а відтак зміцнюють економіку України, щоб сильнішою ставала наша держава.