І поведе Україну до Євросоюзу, подалі від «русского мира»...
І поведе Україну до Євросоюзу, подалі від «русского мира»
Василь РОГУЦЬКИЙ
Зовнішнє оформлення зали, де відбувалася перша велика прес-конференція Президента України Петра Порошенка для вітчизняних та закордонних журналістів, нагадувало часи Віктора Януковича. Так само не бракувало пафосних, правильних слів. Зрештою, їх уміли промовляти усі очільники держави, включаючи й того, який утік до Росії. Але якщо у випадку з Януковичем відчувалось, що це тільки для замилювання очей, то Порошенко здавався щирим у своїх відповідях. І тут виникає головне запитання: чи здатний Президент втілити обіцяне? Бо дедалі більше експертів починають робити песимістичні прогнози. Владі особливо нема чим похвалитись за останні півроку. Серед тривожних дзвіночків, наприклад, й остання резонансна історія із заступником Генерального прокурора Анатолієм Даниленком, якого громадськість запідозрила у захопленні на Київщині 140 гектарів водойм, але реакція з боку високих керівників на ці повідомлення була, м’яко кажучи, дуже в’яла і нечітка. А пам’ятаєте, як Президент закликав Генпрокурора Віталія Ярему почати свою діяльність з того, що «посадити трьох своїх друзів»?.. Тим часом на прес–конференції Петро Порошенко без попередніх широких анонсів представив «Стратегію реформ — 2020», яка передбачає 60 реформ та спеціальних програм. Критики одразу ж головним мінусом цього документа назвали його декларативність, мовляв, бачили ми вже таке. Але варто сказати, що метою анонсованих реформ Порошенко чітко назвав подачу заявки на членство в Євросоюзі у 2020 році. Схоже, він серйозно зібрався — і це обнадіює — стати тим керівником України, який виправить помилку Богдана Хмельницького майже 400–річної давнини. Інакше як зрозуміти ці слова Порошенка: «Наша революція перемогла із запізненням на кілька століть, і у нас є лише кілька років, щоб подолати це критичне відставання»? Україна справді має унікальний, може, останній шанс поміняти свій вектор розвитку на західний, і Росія зробить усе можливе, щоб цього не сталося. Ширяться чутки, що Володимир Путін, коли особисто зустрічався з Петром Порошенком, навіть вдавався до залякувань. Один із журналістів запитав Президента про це. «Я нічого не боюся. І ніколи нічого не боявся, — відповів Порошенко. — Я уявити собі не можу, щоб під час розмови зі мною хтось чимось мені б погрожував. Це абсолютно неможливо, і моя реакція буде миттєвою». Чимало запитань стосувались Донбасу і війни. Порошенко сказав, що сподівається на місцеві вибори у проблемних районах, які пройдуть за українськими законами і з міжнародними спостерігачами. Це, якщо чесно, уявити важко. Ясно, які «вибори» можуть провести бандити з автоматами… Президент також сказав, що очікує виконання для початку трьох із 12 пунктів Мінського протоколу, які є умовами миру на Донбасі. Йдеться про негайне виведення усіх російських військ з України, звільнення усіх заручників і повернення контролю над лінією українсько–російського кордону. Дай Боже, щоб хоча б другий пункт у цьому переліку став реальністю! Всього іншого, як видається, можна досягти лише воєнним способом, до якого країна наразі не готова. На цьому тлі дієві реформи в Україні є критично необхідними. «Тільки реформи можуть оновити державу, яка не здатна відповідати на запити громадян. Альтернативою цьому є тотальний колапс, — заявив і сам Петро Порошенко. — Тільки реформи здатні задовольнити революційні вимоги українських громадян. Альтернатива — потужний протест». Добре, що Президент це розуміє. Тільки б вистачило йому і нам усім хисту та волі здійснити задумане. Бо третього майдану держава може не пережити.
