ВАЛЕРІЙ ІВАСЮК: «В УКРАЇНІ ТРИВАЄ ПЕРША ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА»*

Наш співрозмовник — лікар і політик, який є одним із засновників Народного руху України. Очолював охорону і відповідав за безпеку Установчого, тобто Першого з’їзду Руху. Він — єдиний депутат тодішньої Верхової Ради України, хто голосував проти ядерного роззброєння України. Автор і співавтор перших законів України у галузі охорони здоров’я, системи правоохоронних органів та створення Збройних сил України. Сьогодні на запитання «Волині–нової» відповідає Валерій Івасюк (на фото), який балотується у виборчому окрузі № 21

— Валерію Петровичу, хотілося б почути ваше бачення перших кроків нового парламенту. Запитую вас, у тому числі і як фахівця у сфері безпеки, адже ви працювали радником секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
— Скажу так: перше із чого треба почати роботу новообраного парламенту — не починати цієї роботи взагалі. Президент Порошенко оголосив позачергові вибори до Верховної Ради у час, коли в країні йде війна. Коли він як Президент не контролює всієї території країни, коли Україна позбулася суверенітету на значній частині своєї території, коли владні інститути країни нафаршировані спецслужбістами Росії, починаючи від Адміністрації Президента і закінчуючи місцевими органами самоврядування. У час, коли світ так і не подав нам руку допомоги. Таке рішення, на мій погляд, є не тільки неправильним — воно є вкрай шкідливим.
— Ви вважаєте, що парламент не повинен переобиратись під час війни?
— Яка функція парламенту під час війни в принципі? Яка функція Президента під час війни? Яка функція уряду під час війни? Функція одна — привести країну до Перемоги. Коли до хати вдерся вбивця — не до прибирання у хаті! Не приймати нових конституцій! Не намагатись припудрити імідж країни імітацією боротьби з корупцією! Не базікати про розвиток економіки! Бо це безперспективна справа, коли в країні йде справжня війна, названа Президентом АТО… Що треба для перемоги? Передовсім: щоб Президент припинив обманювати свій народ та навіть увесь світ і нарешті офіційно визнав, що маємо справу не з тероризмом, а зі справжньою війною Росії проти України. Це направду — Перша УКРАЇНСЬКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА. На нас напав Путін! А Порошенко це офіційно і досі не хоче визнати. Бо, визнавши саме це, він був зобов’язаний застосувати чинне законодавство і НЕОДМІННО запровадити ВОЄННИЙ СТАН у тих регіонах України, де йде ВІЙНА. Наголошую: запровадження воєнного стану на території країни або якоїсь її частини і оголошення війни — різні речі. Запровадження воєнного стану означає, по–перше, концентрацію усієї влади, а головне — відповідальності — в одних руках, усунення від влади приховано або явно ворожих структур в особі місцевих рад, корумпованих судів, корумпованих посадовців у центральних органах влади тощо. По–друге, це означає скорочення часу прийняття рішень від моменту виникнення потреби до моменту видання відповідного нормативно–правового акта (указу Президента чи постанови Кабміну) та скорочення до мінімуму всіх процедур на виконання такого рішення. Інструментом саме такого порядку здійснення влади згідно з законом про воєнний стан мала би бути утворена Президентом Ставка Верховного Головнокомандувача. Тоді саме він — Президент України як Верховний Головнокомандувач — за суттю своїх повноважень, окрім того, що він є главою держави, стає главою і виконавчої влади. Це є тим, що у мирний час Конституція не дозволяє йому робити. Але це є тим, що у воєнний час він ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ робити. Проте він від цього самоусунувся. Але якщо б зробив так, як я кажу, це було б одним із вирішальних чинників забезпечення перемоги над Путіним.
— І як тоді далі мав би діяти Президент?
— Затим він мав би звернутися до нинішнього парламенту з вимогою надати урядові надзвичайні повноваження для ухвалення таких нормативно–правових актів, які мають назву «декрети». Такі акти мали би силу законів і діяли б, допоки Верховна Рада їх не затвердить. Цей досвід в Україні ми вже мали — у 1993 році, коли прем’єр–міністром був Кучма. Тоді Верховна Рада надала Кабмінові повноваження видавати декрети для стрімкого реформування економіки у бік ринкових відносин, щоб вивести її зі стану радянської планової економіки. Коли б Порошенко так зробив, він тим самим нинішню Верховну Раду усунув би від саботажу нинішнього складу парламенту. Тоді нинішній Кабмін став би нібито парламентом. Самій же Верховній Раді залишилось би лише те, що за законом не може зробити ніхто інший — наприклад бюджет або затвердження рішення Президента про запровадження воєнного стану, поширення воєнного стану на більшу територію, оголошення війни тощо.
— Валерію Петровичу, чому ви вважаєте, що це було б можливим?
— Це було абсолютно можливим! Бо нинішній склад Верховної Ради є повністю керованим. Те, що нинішня Верховна Рада — кривава (причому всі 450 депутатів), дуже легко довести. Саме це її скликання спричинило і бійню на Майдані, і Небесну сотню, і російську агресію. Вважаю, що кожна думаюча і небайдужа людина знає кожного депутата в обличчя. Знання про кожного — хто він такий, де живе, які у нього погляди. Це і є механізм контролю. А є ще механізми тиску: починаючи від сміттєвих баків тим депутатам, які й надалі продовжуватимуть саботувати прийняття невідкладних рішень для держави.
— Стосовно нового складу парламенту. Справа в тому, що Президент Порошенко і влада переконують, що український народ обере більшість проукраїнську. А якщо хтось із антиукраїнських сил і пройде до парламенту, то їх буде меншість.
— Я теж переконаний, що саме так і буде. Дуже хотілось би вірити, що оцю полуду, сліпоту і глухоту все-таки змила кров Небесної сотні, що народ прозрів і що почав чути. Але постає питання: яка функція і яка мета тих, хто складає так звану синьо–білу опозицію, де є команди Тігіпка, Льовочкіна, інших перевертнів, які, як таргани, розповзлися мажоритарними округами? Це так звана «п’ята колона» Росії. Чому ж вони хочуть пройти до Верховної Ради, де точно будуть у меншості? Більше того, нова Верховна Рада навіть може скасувати недоторканність, депутати стануть доступнішими для правосуддя. Якого ж дідька вони пруться у парламент? Відповідь така: будучи знову обраними, оця «п’ята колона» Росії людськими бюлетенями змиє з себе кров, відбудеться її так би мовити «очищення». Народ — як завжди — частково куплять за гроші, за пластикові вікна, за «гречку». Інша частина, можливо, свідомо буде обирати оцих негідників і покидьків до Верховної Ради. Але ж вони будуть легітимно обрані! Тоді вони кричатимуть, що, мовляв, безгрішні, бо їх же обрав народ. Адже, як казали римляни: «Vox populi — vox Dei» (глас народу — глас Божий).
— Для чого ж тоді опозиції легітимізуватися у парламенті?
— Як відомо, Путін хоче на певній території України утворити нову державу — так звану «Новоросію». Вона, як «нова держава», потребуватиме свого парламенту. От уявіть собі: «п’ята колона», обрана на усій території України на цих виборах, збереться у Донецьку (не важливо скільки їх буде — кілька чи кількадесят), і ці перевертні утворять парламент «Новоросії». Виходить, єдина функція нової Верховної Ради — це не країну рятувати, а дати шанс Путіну отримати керовану ним же Верховну Раду, щоб і далі трощити Україну. Тому я переконаний, що нова Верховна Рада не повинна розпочинати роботу. Так само, як свого часу було цілком очевидним, що сформована диктатором і узурпатором Януковичем Верховна Рада VII скликання була здатною розпочати федералізацію України. Пам’ятаєте їхнє збіговисько у Сєверодонецьку? Що сталося після того? А після того — щонайперше вони прийняли мовний закон Ківалова–Колесніченка. Тобто нанесли удар у саме серце українського народу, у саму його душу. Потім — завели пісеньку про нову Конституцію, щоб добитися федералізації…
— Фактично, це був сценарій Путіна…
— Коли ми з Сергієм Головатим побачили, що розпочинається реалізація сценарію Путіна — підготовка до відторгнення від України великих частин її тіла, то переговорили з Арсенієм Яценюком, Леонідом Кучмою, Леонідом Кравчуком та з іншими впливовими особами. Ми просили їх, щоб вони переконали керівників проукраїнських фракцій — «Свободу» Тягнибока, «УДАР» Кличка і «Батьківщину» Яценюка, щоб депутати, отримавши мандати, не складали присягу. Тоді б Верховна Рада не була б повноважною. Вона не була б сформованою відповідно до Конституції. Проте тодішня опозиція у складі фракцій Тягнибока, Кличка і Яценюка на це не пішла. Вона відчинила двері до Верховної Ради банді Януковича, а та почала відрізати від тіла України шматок за шматком — Крим, Схід, спочатку закривавивши Майдан. І все це — безкарно.
— А як же така безкарність стала можливою?
— Янукович разом зі своєю двірнею цілком безперешкодно залишили Україну. За 12 годин до їхньої втечі я мав зустріч із керівництвом УБОЗу і розвідки МВС і, знаючи із достовірних джерел, що ті планують втекти, я запропонував заарештувати Януковича і Захарченка. Проте ці посадовці просто наклали в штани. Хоча через декілька годин тодішній тимчасовий глава держави наказав їм вилетіти в Крим. Разом із ними полетіли Наливайченко і Аваков. Але було вже пізно — хвіст Януковича тільки мелькнув. Мені так бачиться, що Порошенко не хоче повернення Януковича в Україну. Він просто цього боїться. Бо Янукович дуже багато знає про тих, хто сьогодні є вищим керівництвом в країні. Доказ того — Інтерпол відмовився розшукувати Януковича для його арешту. Бо, як виявилось, МВС, Генпрокуратура та Мін’юст надіслали до Інтерполу недостовірну і недостатньо доказову базу винуватості Януковича. Чи не абсурд? Чи це не злочин вже нової влади?
Але рецепт порятунку України — це тема окремої розмови.