Збірна команда Волині взяла участь в ХІ міжнародному турнірі з рукопашного бою на честь кавалера ордена Мужності Республіки Білорусь Дмитра Гвішіані, який ціною свого життя врятував сотні пасажирів потяга, відчепивши від вагонів палаючий тепловоз...
Збірна команда Волині взяла участь в ХІ міжнародному турнірі з рукопашного бою на честь кавалера ордена Мужності Республіки Білорусь Дмитра Гвішіані, який ціною свого життя врятував сотні пасажирів потяга, відчепивши від вагонів палаючий тепловоз
Василь ПЕТРУК
У турнірі брало участь близько 200 учасників із 18 команд. Нашу країну на бійцівському форумі представляли спортсмени Волинської регіональної федерації рукопашного бою «РУБІЖ», клубів «Інсайт» і «Тайфун». В особистому заліку золоті нагороди здобули Владислав Тіпухов та Андрій Супрунюк, срібними призерами стали Сергій Курілін та Валентин Стахурський, бронзові нагороди дістались Віктору Козлюку та Арсену Безкоровайному. Пам’ятним призом у номінації «За особисту мужність» організатори турніру відзначили Антона Гаїнського.
Страхітливий метод упокорення нашої нації комуністичний режим застосовував тричі: 1921 — 1923, 1932 — 1933, 1946 — 1947 роки. Наш колега-журналіст і письменник Андрій Бондарчук є свідком останнього Голодомору, і він не випускає з поля зору цієї важкої теми. Торік вийшла його повість з документальним додатком «Знімали у тайзі кіно про хліб. Непокарані вбивці нації». Нині він збирає матеріали від свідків Голодомору 1946 — 1947 років, щоб на їх основі видати колективну книгу пам’яті, яка розповість про трагічну сторінку нашої історії і моральний подвиг західняків, людей «бандерівського краю», з добрим серцем і щирою душею, які у важкий час врятували тисячі голодуючих від неминучої смерті. Чи пам’ятають це правнуки врятованих? На жаль, ні. Навпаки, проливають кров кращих синів України. А ті, які виїхали звідти, знову приїхали до нас рятуватися. Не всі вони відповідають добром на добро. Та «раз добром нагріте серце вік не прохолоне...». У відповідь на звернення Андрія Бондарчука у ЗМІ, йому надійшло багато листів із різних областей України. Частина їх була надрукована у нашій газеті, нині пропонуємо нові листи. А наразі Андрій Іванович звертається до тих, хто пам’ятає ці події, надсилати свої спогади, документи, фотографії, записи від своїх рідних, знайомих на адресу: 43005, м. Луцьк, а/с 25 або редакції «Волинь-нова».
