Володимир Петрович належить до того покоління авторитетних фахівців, чиї прізвища вдячні пацієнти згадують особливо часто і шанобливо. У медицині він більш як піввіку. Досвідчений ендокринолог і сьогодні допомагає людям...
Володимир Петрович належить до того покоління авторитетних фахівців, чиї прізвища вдячні пацієнти згадують особливо часто і шанобливо. У медицині він більш як піввіку. Досвідчений ендокринолог і сьогодні допомагає людям
Галина СВІТЛІКОВСЬКА
«ХОЧ Я Й ВИННА, АЛЕ... РАДА» Такого не вигадаєш, якби й хотів. Життя іноді підкидає несподівано–курйозні сюжети. Пригадуєте, у попередньому медичному додатку газети «Волинь–нова» було опубліковано лист нашої дописувачки, яка розповідала про свої проблеми з щитоподібною залозою, про оздоровлення у лазні, шкодувала за тим часом, коли в Луцьку діяв ендокринологічний диспансер, і можна було прийти на прийом до Володимира Петровича Байди. — Звернулася у поліклініку, запитала, як потрапити до цього лікаря, в якого колись часто консультувалася. А працівниця реєстратури зітхнула: «Усі за ним шкодують…». Вона мала на увазі, що Володимир Петрович уже не працює в поліклініці, а я подумала про найгірше, тому й написала «світлої пам’яті», — згодом спантеличено виправдовувалася жінка, довідавшись, що ввела в оману і нас, і наших читачів. Помилки в журналістській роботі, як виявилося, бувають і приємними. І коли через день після виходу газети до кабінету пружним, енергійним кроком зайшов усміхнений Володимир Петрович Байда, з яким раніше не раз доводилося спілкуватися, готуючи матеріали для газети, я тільки й спромоглася видихнути: «Сто літ вам має бути відпущено…». Ну а Володимир Петрович з порога перейшов до справи: — Будь ласка, передайте авторці листа, що людям, які мають вузли на щитоподібній залозі, відвідувати сауну не можна, та й у парну нехай менше ходить. І масаж шийного відділу хребта їй не рекомендую. Напевне, то якась моя дуже давня пацієнтка, я вже й не пригадую, бо ж за 50 років людей зверталося дуже багато… Слухати вибачення Володимир Петрович не став, відреагував із гумором: «Значить, бути лікарю Байді довгожителем». Зателефонувала дописувачці. Жінка спочатку недовірливо перепитала: «А можна мені з ним поговорити?». А потім втішено засміялася: «Хоч я й винна, але рада. Буду проситися на прийом».
ЛІКУВАВ БАТЬКА, РЯТУВАВ СИНА Володимир Петрович уже на заслуженому відпочинку, але робота все одно не відпускає його. Професія лікаря не поєднується з епітетом «колишній». Пацієнти звертаються, потребують його консультацій, рекомендацій, допомоги. — У Володимира Петровича мій батько лікувався, завжди розповідав, який він знаючий фахівець, справжній інтелігент, порядна і добра людина. Тому коли в мене виявили дифузно–вузловий зоб, я розшукав лікаря Байду. Поки пояснював, хто я і звідки, Володимир Петрович уважно спостерігав за мною, вдивлявся в обличчя. Взяв за руку, перевірив пульс, провів долонею по шкірі… І, уявляєте, через п’ять хвилин «видав» діагноз, який збігався із поставленим за результатами досліджень, обстежень, які я перед тим проходив. Він розповів усе в деталях про моє самопочуття, про захворювання і підібрав ефективний метод лікування. Через півроку без оперативного втручання вдалося позбутися великої гулі на щитовидці й багатьох ускладнень, — із вдячністю згадував 64–річний лучанин Станіслав Юрченко. Володимир Петрович прокоментував цей випадок зі своєї практики з усмішкою: — Пацієнт має дякувати ще й своїй дружині, яка ретельно стежила, щоб хворий пунктуально виконував усі призначення, приймав ліки. Тому це наша спільна перемога. А «прочитати» діагноз за характерними ознаками зовнішності, поведінки людини може кожен досвідчений ендокринолог. При пониженій функції щитоподібної залози шкіра шорстка, холодна, обличчя бліде, можуть бути набряки. При підвищеній — на щоках яскравий рум’янець, очі — блискучі, виразні. Колись дами спеціально приймали відвари й настої з дріку красильного, моху ісландського, деяких інших трав, щоб виглядати ефектніше. Небайдужий лікар завжди знаходив час для просвітницької роботи: писав статті про те, чим загрожує дефіцит йоду, якими можуть бути наслідки Чорнобиля, як запобігти багатьом серйозним проблемам із щитоподібною залозою. Пригадував, як на початку своєї кар’єри ендокринолога доводилося приймати пацієнтів із великими висячими зобами–волами. Широка антиструмінова профілактика змінила ситуацію на краще. Але сталася аварія на Чорнобильській атомній — і додала дуже багато роботи ендокринологам, почастішали випадки онкопатологій щитоподібної залози. Тому Володимир Петрович завжди нагадує людям, що слід регулярно проходити обстеження, дослухатися до рекомендацій фахівців. Як вдається самому Володимиру Петровичу зберігати відмінну форму? Секрет простий: треба займатися тим, що любиш, що приносить задоволення. Досі передплачує багато спеціалізованих наукових журналів, відвідує семінари і конференції, спілкується з колегами, консультує хворих. Вранці заряджається бадьорістю, осідлавши велосипед чи провівши годину–другу в басейні. — Я не тільки іншим раджу, а й сам дотримуюся простих, але ефективних запобіжних заходів, вживаю препарати, які містять йод, селен, інші вкрай необхідні для організму мікроелементи. Тільки застосуванням йодованої солі не обійтися. Але, на жаль, люди не хочуть елементарно дбати про своє здоров’я, — скрушно зауважує наш співрозмовник. Каже, що ніколи не думав про високі звання і відзнаки, бо вважав, що бути лікарем — це вже визнання, особливий статус. Поштиве ставлення до цієї професії в їхній родині, переселеній у 1944 році з-за Бугу, було завжди. Тому обидва з братом Анатолієм вибрали медінститут. Працюють в медицині й двоюрідні сестри. Володимир Петрович, який цього року відзначив 75–річчя, втоми літ не відчуває. Жартує: «Як міг би я іншим допомагати, якби не знав, як собі зарадити».
На фото: Володимир Байда багатьом пацієнтам допоміг уникнути операції.
