У наш нелегкий час люди похилого віку часто почуваються обділеними теплом і любов’ю навіть у своїх родинах. Тому, збираючись у стаціонар, хвилювалася, як поставляться до мене лікарі, медсестри. Але переживання виявилися даремними...
У наш нелегкий час люди похилого віку часто почуваються обділеними теплом і любов’ю навіть у своїх родинах. Тому, збираючись у стаціонар, хвилювалася, як поставляться до мене лікарі, медсестри. Але переживання виявилися даремними
Надія МЕДВЕДЮК
Уже розміняла 79–й рік. Живу самотньо. Здоров’я, звичайно, підводить, я — інвалід третьої групи. У народі кажуть, що біда може підстерегти і на рівній дорозі. Так сталося і зі мною. Перечепилася, впала і зламала руку. Перелом виявився складним, тож оперували мене в ортопедичному відділенні обласної клінічної лікарні. Операцію успішно провів хірург Ярослав Володимирович Шевчик. Щодня, навіть у вихідні, приходив, оглядав, цікавився самопочуттям, підтримував морально. Таке ставлення додавало мені впевненості, гарного настрою. А це важить не менше, аніж дорогі препарати. Уважно стежив за моїм самопочуттям і здоров’ям також завідувач відділення Михайло Аполлонович Аршулік. Скажу відверто, що такої уваги я зроду не відчувала на своєму віку. Щиро дякую чудовим лікарям, медичним сестрам, усьому персоналу ортопедичного відділення за допомогу, щиру турботу. Нехай на таких медпрацівників рівняються інші, тоді в усіх лікарнях пацієнти швидше одужуватимуть. смт Любешів.
