«У НАС НАЙНИЖЧА ЗАРПЛАТА — 3000 ГРИВЕНЬ»

На найбільшому тваринницькому комплексі Волині «Чебені плюс» у селі Кобчому Рожищенського району утримують близько 9 тисяч свиней

Сергій НАУМУК

Що не кажіть, а не кожному селу пощастило мати таке виробництво, яке дає і робочі місця, і доходи у місцеву казну.
— Завдяки цьому підприємству виконуємо бюджет сільської ради. За землю під будівлями щороку отримуємо близько 37 тисяч гривень, понад 50 тисяч — податку з доходів фізосіб. Про що б не попросили Анатолія Каленюка, він завжди йде назустріч. Ще не було такого, щоб сільська рада звернулася, а він відмовив. Коли у школі облаштовували санвузол, «Чебені плюс» виділили 20 тисяч гривень. І різні святкові заходи спонсорують. Для наших хлопців, котрі воюють на Сході, передали 25 тисяч гривень, — розповів кобченський сільський голова Віталій Клімук.
На підприємстві створено 70 робочих місць. Половина працівників — місцеві жителі, а решта доїжджають із Рожища, Ківерців та навколишніх сіл. Найнижча зарплата — 3000 гривень, тоді як спеціалісти отримують значно більше.
— Хто мав бажання працювати, той має роботу і хорошу зарплату. Мені далеко до зарплати навіть простих робітників, — зізнався Віталій Клімук.
Разом заходимо на територію свинокомплексу. Адмінзона нагадує доглянуте обійстя. Фруктовий сад, звичайні й блакитні ялинки, трояндові кущі. Навпроти вахти — вольєр із павичами та страусами. Їх, як пізніше зізнався власник підприємства Анатолій Каленюк, тримають для екзотики, щоб тішили око.
Саме господарство утворилося 13 років тому. Приміщення були ще так-сяк збережені, але довелося все облаштовувати за новими технологіями. Потім кілька років тривало падіння, коли залишилося 150 свиноматок. Тільки у 2007 році почали потроху виходити на якийсь рівень.
— Тоді мали 15—16 поросят в опоросі, тепер — 25. Це непогані результати, але не такі, яких хотілося б. Та ще більше потребуємо стабільності. Бо коли то непогана ціна на свинину, то нижча за собівартість — годі щось планувати. От нині свинина знову подешевшала з 28 до 22 гривень за кілограм… Наразі нібито й можемо похвалитися: люди отримують зарплату, врожай зібрали непоганий, встигли добудувати ще одне приміщення. Але як буде далі — невідомо, — каже Анатолій Каленюк.
І ці труднощі на підприємстві вважають тимчасовими, інакше не продовжували б будівництва і, попри кризу, не доводили б раз у раз, що головною цінністю «Чебені плюс» є працівники, надто такі, як головний ветеринарний лікар Руслан Семенчук, головний зоотехнік Любов Трач, завскладом Галина Бак.
— У нас створено хороші умови. Маємо душ, свою їдальню, де комплексний обід коштує символічні 5 гривень. Людей довозимо додому, — розповіла виконавчий директор Сніжана Клімович.
І наостанку такий промовистий факт: зерно для кормів «Чебені плюс» купують переважно у волинських виробників, а свинину з Кобчого споживають здебільшого лучани. Як то кажуть, у своїх купують, своїм і продають.
P.S. Дякуємо за сприяння у підготовці матеріалу Вікторові Ткачуку з села Носачевичі Рожищенського району.