Як справжнє новорічне диво нововолинці сприйняли повернення з полону офіцерів колишньої 51-ї ОМБР Олександра Кондисюка і Сергія Ребітви...
Як справжнє новорічне диво нововолинці сприйняли повернення з полону офіцерів колишньої 51-ї ОМБР Олександра Кондисюка і Сергія Ребітви. Під час зустрічі з журналістами навіть тепер, коли найважче позаду, вони хвилювалися, а на їхніх очах з’являлися сльози...
Алла ЛІСОВА
Сергій Ребітва відомий у шахтарському місті як співавтор чудових фотоальбомів про Нововолинськ. За його плечима — досвід служби в миротворчих військах у Іраку. Його мобілізували до 51-ї Володимир–Волинської ОМБР у квітні минулого року. Був заступником командира 3–го батальйону по роботі з особовим складом. Невдовзі опинився у зоні АТО. За весь період перебування на Сході аж до 29 серпня перебував на лінії вогню: Сєверодонецьк, Покровське, Мар’їнка… Сергій пригадує, як отримали наказ сформувати колону, знищити техніку, яку не могли забрати з собою, і виходити з оточення. Їм веліли спостерігати, не втручатися, хоча бійці бачили, як поповнюють російські військовослужбовці ряди сепаратистів. Наші розвідники доповідали, що в найближчих селах чужинці розраховуються в магазинах рублями. Та чомусь українським воякам не давали наказу наступати або організовано відступати, щоб не потрапити в оточення. Потім було вже запізно. Сергій як командир опинився у голові колони. Його БМП підірвали. Офіцера контузило, і він потрапив у полон… Українських бранців — майже 30 бійців з 51–ї бригади — утримували в приміщенні Донецького СБУ. Там дні тягнулися довго. Особливо важко було морально, бо великих фізичних знущань не зазнали. Добрим словом Сергій Ребітва згадав тамтешніх місцевих жителів. Ризикуючи, вони ділилися продуктами з нашими бійцями, давали користуватися мобільним телефоном. За словами майора, їхня свідомість спотворена російською пропагандою про те, що нібито на Західній Україні не шанують ветеранів війни, знищують пам’ятники загиблим у роки Другої світової війни тощо. Наші хлопці намагалися це спростувати. Олександр Кондисюк, як і його колега, служив у 51–й ОМБР на посаді командира зенітно–ракетного дивізіону. Наприкінці серпня він також потрапив в оточення й опинився в полоні. Разом із Сергієм Ребітвою пройшов усі круги цього справжнього пекла. Його прізвище навіть потрапило до списків тих, кого вже немає в живих. На щастя, помилково. Офіцери з гордістю розповіли, що жоден з їхніх побратимів не погодився на співпрацю з сепаратистами і російськими спецслужбами – всі залишилися вірними присязі й українському народові. На жаль, ще досі перебувають у полоні наші воїни, в тому числі й волиняни. Однак є надія на те, що невдовзі їх звільнять. Вояки впевнені, що ситуація на Донбасі може стабілізуватися лише тоді, коли Росія перестане втручатися у внутрішні справи України. А для цього потрібні дипломатичні зусилля наших високопосадовців. n
На фото: Олександр Кондисюк та Сергій Ребітва (зліва направо) під час зустрічі з журналістами в залі Нововолинської міської ради.
