Світанок… Світанок… Під ногами виблискує мороз і поскрипує сніг. Небо вражає чистотою та глибиною своєї блакиті. Довкола – тиша. Глибока і вражаюча, як сама небесна блакить над сьогоднішніми Пєсками. Тиша здатна не лише зціляти, але й лякати. Вухо, призвичаєне до невмовкаючих канонад, нервово насторожується, коли раптом стає тихо…
Світанок… Світанок… Під ногами виблискує мороз і поскрипує сніг. Небо вражає чистотою та глибиною своєї блакиті. Довкола – тиша. Глибока і вражаюча, як сама небесна блакить над сьогоднішніми Пєсками. Тиша здатна не лише зціляти, але й лякати. Вухо, призвичаєне до невмовкаючих канонад, нервово насторожується, коли раптом стає тихо…
отець Андрій ЗЕЛІНСЬКИЙ
Уночі був бій. Жорстокий і з усіх боків. Протягом чотирьох останніх днів українського перемир’я у Пєсках миром не пахло. Постріли не вгавали. Сипало усім і звідусіль. Учора поранили й госпіталізували чергового командира нашого підрозділу. Саме на тому місці, де за 10 хвилин до події я у темряві й задумі споглядав прозяблий тендітний вогник парафінової свічки. Свічник тепер зігнутий під значним кутом (на фото)… Нас обстріляли з чотирьох сторін. Одна із мін упала зовсім неподалік. Бачив дим, уламки, кров, брухт. Стояв поруч із пораненим до приїзду медиків, згодом – поруч із хлопцями. Молився… Тисячі голосів у рації намагалися корегувати, давати якісь накази, лайкою виплескувати у розстріляний простір ночі свої почуття. Гуло, свистіло, вибухало… У темряві й холоді зимових донецьких ночей деколи запитую себе: чим я можу бути корисним??? А корисним бути хочеться… Тішить, принаймні, думка про те, що я сьогодні таки на своєму місці… Ну, що ж, з Новим роком, Україно!!! Смачного усім сьогодні олів’є і грайливого шампану, святкового настрою у святковий вечір!!! Дасть Бог дожити до вечора — молитимусь за мир!!!… Джерело: http://dyvensvit.org/blogs/ 104912.html.