ЗНАМЕНИТИЙ «ЗНАХАР» УКРАЇНСЬКОЮ ВПЕРШЕ ЗАЗВУЧАВ У ЛУЦЬКУ

20 лютого 1995 року обірвалася життєва дорога Віктора Семеновича Ревухи, відомого письменника-перекладача, викладача Волинського державного університету, одного з ініціаторів створення і першого голови громадсько-культурного товариства «Холмщина», яке об’єднало переселенців з-за Бугу

Галина СВІТЛІКОВСЬКА

Віктор Семенович був частим гостем нашої редакції. Виручав, коли приїжджали делегації з Німеччини, допомагав спілкуватися, брати інтерв’ю. Із тодішнім головним редактором «Волині» Полікарпом Шафетою любили бесідувати про сучасну німецьку й українську літературу, історію нашого краю. Під час однієї з таких розмов і зародилася в Полікарпа Гервасійовича творча ідея, яку він подарував мені, — написати цикл нарисів «Забужани».
Пригадую, як трепетно сприймав ці публікації Віктор Семенович, щоразу телефонував, дякував, підказував адреси холмщаків, долі яких вражали драматизмом і вірністю прабатьківській землі за Бугом. Запросив взяти участь у першому світовому конгресі українців Холмщини і Підляшшя, який проходив у 1994 році у Львові та Холмі. Відчувалося: ця людина щиро вболіває за відновлення української історичної пам’яті.
Їхали до Холма, щоб помолитися на могилах предків. По дорозі, в автобусі, Віктор Семенович розповідав про рідні Богутичі, про смерть батька в роки війни, про пережиті в дитинстві «Варфоломіївські ночі», коли горіли українські церкви на Холмщині.
Болючій темі Віктор Ревуха присвячував публіцистичні статті, наукові розвідки. Тоді ж він переклав із польської дослідження Євгена Місила «Депортація українців. Акція «Вісла». Активна участь у громадсько–політичному житті, а був Віктор Семенович і в крайовій організації Народного руху України, і членом Конгресу української інтелігенції, не заважала його багатогранній літературній діяльності. Він встиг перекласти з німецької на українську півтора десятка романів, повістей, збірок оповідань. А ще ж перекладав із польської, російської, литовської…
Вдова Віктора Семеновича подарувала мені книгу Тадеуша Доленго-Мостовича «Знахар» у перекладі її чоловіка. Роман, завдяки екранізації, дуже відомий. Але блискучий переклад Віктора Ревухи, безумовно, доповнив загальне враження про цей твір новими барвами. Шкода тільки, що книгу, видану кілька років тому стараннями пані Марії, змогли прочитати не всі.
Письменницька праця Віктора Ревухи була відзначена обласною літературно–мистецькою премією ім. Агатангела Кримського. Добрим словом згадують свого першого голову члени товариства «Холмщина», усі, хто знав цю енергійну і небайдужу людину. Тож завтра, у день 20 роковин смерті Віктора Ревухи, пропоную ще раз пом’янути щирою молитвою справжнього патріота України, великого сина холмської і волинської землі.


На фото: Віктор Ревуха з Полікарпом Шафетою та гостем з Німеччини Гансом Науманом (зліва направо).